Коли душа покидає цей світ в стані ласки, але має борги перед Божою Справедливістю і повинна очиститись у вогні страждань від усіх наслідків гріха – вона потрапляє у Чистилище.

По своїй суті, муки Чистилища нічим не відрізняються від пекельних мук, окрім того, що в Чистилищі присутня Божа любов і впевненість у досягненні вічного щастя у Небі, а в пеклі душі ненавидять Бога і знають, що їхні муки вічні. Через святу Церкву Бог вчить, що після смерті душа очищається карами Чистилища (Флорентійський Собор), що «в Чистилищі є вогонь» (Тридентський Собор).

Пригадаймо також суворе застереження Спасителя про в’язницю, з якої ніхто не вийде, поки не сплатить усього свого боргу (Мт. 5,25; Лк. 12,58). Або слова святого Павла про те, що є душі, котрі тільки через вогонь можуть врятуватися. (1 Кор. 3,15).
Душа, котра в хвилину смерті брудна, перед Обличчям Бога постане наче розбита, пригнічена тягарем своїх гріхів, і цей стан для неї такий нестерпний, що вона сама прагне очиститися у вогні Чистилища. Лише там починає розуміти, яким є Бог і Його любов та яким великим нещастям є гріх перед Обличчям Божої Величі. Душа прагне кинутися в обійми свого Творця, але відчуває, що негідна. Вона тужить за Богом і відчуває глибоку вдячність за те, що може покутувати за свої гріхи. Душа знає, що вона врятована, і ця думка стає для неї потіхою в терпіннях. Таким великим є Милосердя Боже, що навіть після смерті є можливість покути. Отож вогонь Чистилища – це таємниця ласки вогню Божого Милосердя.

Вони вже не можуть, як на землі, надолужити Божої Справедливості добрими вчинками, пожертвами і молитвами. В Чистилищі годинник показує лише один час: терпіти – терпіти – чекати!

Усі терпіння і хрести, які ми за життя приймаємо терпеливо, повністю покладаючись на волю Божу і з’єднуючи їх з терпіннями Господа Ісуса Христа, збільшують наше вічне щастя і зменшують муки і тривалість перебування в Чистилищі. Згідно застережень святого Августина та інших святих: кари і терпіння душ в Чистилищі незрівнянно важчі за страждання земні: «Терпіння мучеників на землі у порівнянні з терпінням душ в Чистилищі – приємна розвага».

Згідно свідчень святого Томи Аквінського і святого Бонавентури, вогонь в Чистилищі такий самий, як у пеклі, з тією різницею, що в пеклі душі проклинають Бога, а в Чистилищі люблять і дякують за спасіння. В порівнянні з силою вогню Божої Справедливості вогонь земний – лагідний подих. Особливо важко тим душам, чиї рідні і близькі не вірять в існування Чистилища, бо нізвідки не можуть сподіватися допомоги. Згідно свідчень багатьох святих і душ з Чистилища, в місці очищення є багато різних сфер, які можна поділити на три основні рівні.

Згідно Франциски Римської († 1440), якій було показано чистилище, найнижчий рівень розташований біля пекла і доступ до неї мають пекельні сили. Подібні свідчення дає свята Бригіта і відома німецька стигматка Анна Катерина Еммеріх. На найнижчому і найболіснішому перебувають душі тих, хто вчинив жахливі вбивства і не розкаявся до смерті. Від пекла врятувало їх тільки чудо палких молитов рідних і близьких людей.

Вище них перебувають душі людей, котрі на протязі життя були байдужими (холодними) до Бога та не приділяли належної уваги сповіді і Євхаристії; душі байдужих священиків і монахів, які свою паству не наповнювали любов’ю до Бога і не виконували своїх обов’язків з належною наполегливістю і пошаною до Божої Величі.

На середньому рівні (малий вогонь Чистилища) перебувають, душі людей, які померли в гріхах повсякденних, або такі, яким було відпущено тяжкі гріхи, але вони не спокутували належним чином. Сюди перейдуть згодом душі з нижчого рівня Чистилища.

Найлегшим є верхній рівень (вогонь чистилищної спраги). Сюди потрапляють майже усі душі. Уникають його лише дуже праведні люди та люди, які померли або були замучені за віру в Ісуса Христа. Багато тисяч християн було замучено на смерть за віру та любов до Бога в перших трьох століттях під час переслідування християн. Багато людей, навіть побожних, бояться Бога і не відчувають присутності Бога у своєму житті, тому і попадають на цей рівень. Через цей рівень Чистилища на кінець, переходять душі з усіх інших його рівнів. В міру очищення душі, кари пом’якшуються.

Переважно: поки людина живе на землі, про вічність не хоче думати. Усі її прагнення земні. Переважно людина: коли помирають рідні або друзі, промовить кілька молитов, поплаче кілька днів і забуває про померлих. Але, мабуть, ті, що відійшли у вічність, заслужили такої долі, бо також не молилися за померлих (вони так само на протязі життя робили). Справедливий Суд відбудеться над кожною, без виключення, душею. Бо земля – це місце спочинку для тіла, що стає прахом а не для душі котра є безсмертна.

Служба Божа.
Найціннішою допомогою для душі в Чистилищі є Служба Божа. Але треба не тільки замовити в церкві Службу Божу, але й взяти в ній участь, немов замість душі померлого. Особливо допомагає душам в Чистилищі «Григоріанська служба» – 40 Служб Божих підряд, 40 днів. Якщо Служба Божа жертвується за померлих, які вже сягнули спасіння, вони особливо радіють, бо ця Служба Божа допоможе їхнім братам в Чистилищі. Велике значення мають Служби Божі, вислухані в будні, а не лише в неділю і свята. Якби люди це розуміли, то церкви були б переповнені. Бо коли ми помираємо, вислухані нами Служби Божі, мають для нас більшу вартість від тих, які будуть жертвувати за нас наші рідні після нашої смерті.
В наш час батьки і вчителі скаржаться, що діти дуже неслухняні. Але колись були шкільні Богослужіння. Діти молилися і приймали святе Причастя, а це давало їм сили для виконання обов’язків. Бо ні батько, ні мати, ні катехит не зможуть вкласти в душу дитини те, що може дати їй Спаситель наш Ісус Христос. Якщо дитина не виховується на релігійних засадах змалку, пізніше не зможе й жити згідно них.

Терпіння в заміну.
Кожне терпіння тілесне чи духовне, яке жертвуємо за душі в Чистилищі, приносить їм полегшення. Про це пише Анна Катерина Еммеріх, а святий Іван Віанней з Арсу просив у Бога дозволу терпіти за душі в Чистилищі.

Молитва на вервиці.
Після Служби Божої – це найефективніший засіб допомоги душам в Чистилищі. Коли ми молимося за них на вервиці, передаємо їх в опіку Матері Божої, яка сказала святій Бригітті: «Я Матір усіх душ Чистилища. Мое заступництво пом’якшуе їхні терпіння».

Хресна Дорога.
Хресна Дорога приносить душам в Чистилищі велику допомогу, якщо жертвуємо за них терпіння і смерть Ісуса, а також криваві сльози Його Матері Болісної. Після кожної стації треба додавати: «Ісусе Христе Розіп’ятий, змилуйся над нами і над душами в Чистилищі».

Важливими є також молитви до Божого Милосердя і до Найсвятіших Ісусових Ран. Кожна найкоротша молитва чи зітхання скорочує муки душі в Чистилищі.

Вдосконалення в чеснотах і добрих вчинках.
Через святу Марію Ліндмайєр, Ісус радить нам, аби ми в кожному тижні вибрали собі якусь чесноту і при кожній нагоді вдосконалювалися в ній. Ці зусилля через Ангела-Хоронителя треба жертвувати Матері Божій, щоб Вона наші заслуги зарахувала душам в Чистилищі. Наприклад, вдосконалення себе у покорі приносить полегшення душі, котра покутує за гріхи гордості і пихи. Свята Марія Ліндмайєр наголошує, що покорою можна значно більше допомогти душам в Чистилищі, аніж іншими чеснотами. За тих, хто грішив переїданням, можна покутувати постами, за злих і гнівливих – терпеливістю і лагідністю. Муки тих, у кого було тверде серце, можна пом’якшити вчинками милосердя, милостинею і пожертвами на місії.

Добрі вчинки.
Це також дуже дієвий засіб допомоги душам в Чистилищі. Добровільно жертвуючи їм наші добрі вчинки, тим самим збираємо скарби і для свого життя вічного, тому «усе, що зробили ви одному з Моїх братів менших – для Мене зробили» (Мт. 25,45).

Запалювання свічок.
Запалювання свічок під час молитви, також допомагає душам в Чистилищі, бо, по-перше, це прояв пам’яті і любові до них, а, по-друге, свічки є освячені, і їх світло розсіює темряву Чистилища. Тому завжди потрібно жертвувати Богу і просити Його, щоб прийняв як покуту за гріхи наших ближніх.

Матеріальна або грошова пожертва.
Без такої пожертви не можна було би зробити багато добрих справ. Багато душ в Чистилищі покутують за несплачені борги, несправедливі заповіти, тому саме грошові пожертви можуть їм допомогти.

Джерело: Часопис “Промінь любові”.