Воістину, благословенна земля, що народила Маркіяна Шашкевича, духовного просвітителя і натхненника національного пробудження Галичини. Як світ постав із Слова, так і наш край постав із Слова, і Слово те було Маркіянове. Слово, що з сонця благословилося, з любові зродилося, на вірі зросло. Слово – вічне, як вічна під небесами матінка-земля. От і лине народ у Підлисся, щоб приклонити коліна і зачерпнути у землі отієї живодайної сили, котра надихала поета на геніальність. І зовсім не потрібно чекати роковин народження чи смерті для того, щоб зійти на Білу гору і вдихнути аромат того повітря, яке колись живило душу поета.
Свято «Світло Маркіяна традиційно розпочалось із урочистого сходження на Білу гору, Архієрейської Служби Божої, привітальних виступів організаторів та гостей, святкового концерту. Та про все за порядком.– Це символічна гора, символ єдності, гора патріотизму, символ боротьби. Тут недалеко народився священик Маркіян Шашкевич, людина сили духу та любові до Бога і українського народу, великий захисник і поборник української мови, – промовив до вірних архієпископ Львівський Ігор Возьняк, – усвідомлював український народ, пригадував йому руську, українську тотожність. Підбадьорював любити свої та захищати мирним способом свої національні інтереси.
Наступного року наш свідомий, мирний та великодушний народ зустрічатиме 200-ту річницю з дня уродин Маркіяна Шашкевича. Будучи семінаристом, він згуртував національно-свідому молодь, яка дорожила і пропагувала національно-культурне відродження на західних землях, зокрема відродження і збереження української мови в письменництві і церковних проповідях. Потрібно сказати, що Маркіян Шашкевич був добрим священиком, духовним батьком, проповідував народною мовою, що була доступна простолюддю, писав твори, зокрема, лірику, на патріотичні теми зрозумілою простому народу мовою. Не написав багато, але його творчість позитивно оцінена таким генієм, як Іван Франко. Хоч прожив недовго, однак своєю працею сягнув довголіття. Закликаю усіх Вас все більше й більше любити свій народ, Україну, рідну мову і не зважати на те, що хтось інакше мислить. У цьому дуже допоможе праведне і молитовне життя. Наша боротьба та перемога над тими, хто нас не любить, не повинна полягати у фізичному спротиві, такий спосіб не приносить успіху. Нам потрібно любити тих, хто нас не любить, і у всьому довіряти Богові. Господь завжди допомагає своєму народові.
До учасників свята із словами подяки владиці, священикам, владі, районному відділу культури, організаторам свята і всім, хто долучився до організації свята, звернувся декан Золочівський о. Михайло Сукмановський.
Також священнослужителі відправили панахиду на могилі борців за волю України.
Зі словами вітань звернулись голова Золочівської райдержадміністрації Ярослав Окрепкий, заступник голови Львівської обласної адміністрації Ярослав Панюра, голова районної ради Борис Золотник, співголова Шашкевичівської комісії у Львові Феодсій Стеблій, депутат Львівської обласної ради Олег Тягнибок, голова Львівського об’єднання Товариства «Просвіта» Ярослав Пітко та інші представники інтелігенції. А далі був святковий концерт. Поет-пісняр Теодор Кукуруза подарував свої неперевершені пісні «Під України знамено», «Народ збирається», «Українці єднаймося»; народний хор «Веселка» НД с. Червоне під керівництвом Левка Калитина чарував своїм самобутнім і довершеним співом, а сам керівник подарував літературну композицію «Живи в віках, Україно». Неперевершено звучали пісні у виконанні Народного хору с. Зозулі під керівництвом Ярослава Пайончківського, народного гурту «Січ» (кер. Роман Стельмахович), гостей свята – народного колективу «Джерело» (с. Переволочна Буського району), Народного чоловічого ансамблю Кам’янка-Бузького району, народного хору «Обрій» (смт. Зимна Вода, Пустомитівського району). А ще своїм чарівним співом потішили гостей солістка районного Народного дому Оксана Квас та учениця НВК с. Ясенівці Віталія Рептак. Вела програму лауреат Всеукраїнських конкурсів Марія Квас.
А над усім цим виспівують дзвони літа, у небі виспівує соловей. Десь неподалік стрепенулась пташка, здійнялась у вишину і залилась піснею. Легкий подув вітру лише підсилював аромат чебрецю і на мить здалось, що Маркіян Шашкевич поруч, він живий у душах і серцях тих, хто так щиро і натхненно демонстрував усім свою любов до рідного слова, до українського краю, землі Маркіяна.
Леся ГОРГОТА
Фото автора
Анонси
Категорії публікацій
- Анонси (1)
- Капеланство (79)
- Лицарі Колумба (5)
- Милосердний самарянин (72)
- Молодь Чарнецького (37)
- Новини (506)
- Офіційно (265)
- Прохання про молитву (64)
- Розклад богослужень (1)
- Статті (403)
- Антивірус (44)
- Для дітей (9)
- Життя у Христі (25)
- Інтерв'ю (34)
- Історія УГКЦ (7)
- Оповідання (20)
- Проповіді і духовні науки (84)
- Релігієзнавство (39)
- Роздуми (51)
- Церковні свята (61)
Залишити відповідь