о. Андрей ПАВЛИШИН, ЧСВВ
(закінчення)

Коли церква відспівала 33-й псалом і завершили роздавати антидор, відбувається відпуст. Можна роздавати антидор і наприкінці Літургії.

Здебільшого, на заамвонній молитві диякон стоїть праворуч і вказує своїм орарем на ікону Спасителя на іконостасі. По закінченні заамвонної молитви священик входить у царські двері і повертається відразу до проскомидійника, де звершувалась перша частина літургії, Проскомидія, і де тепер перебувають Євхаристійні Дари.

Ієрей промовляє молитву на споживання Святих Дарів: «Сповнення закону і пророків Сам єси, Христе Боже наш. Ти, що сповнив увесь Отчий задум, сповни радости й веселости серця наші завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь».

Ця молитва вказує на те, що сповнилося відкуплення і спасіння людського роду в Ісусі Христі, виконання в Ньому всього закону і всіх пророцтв.

Священик закликає Христа наповнити «радістю й веселістю серця наші завжди», бо ми стали учасниками цього звершення і спасіння, злучились з Христом у Святій Тайні Євхаристії, тому можемо в повноті надіятись на милість Божу.

В цей момент диякон входить північними дверми і споживає «зі страхом і з усякою обережністю» Святі Дари, що є на проскомидійнику.

По закінченні псалма і роздачі антидору священик стає у царських дверях і, хрестовидно благословляючи людей правицею, виголошує молитву:

«Благословення Господнє на вас, Його благодаттю і чоловіколюб?ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні». Хор в церкві відповідає: «Амінь», – приймаючи це благословення, погоджуючись з ним. Немов кажучи: «нехай благословення Господнє буде на нас». Подібно чинили священики в Старому Завіті: благословляли народ по завершенні молінь.

Ієрей далі повертається до престолу, виголошуючи: «Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі», – і так віддаючи славу Христові.

Люди в церкві починали славослов’я: «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй, Господи помилуй, Господи помилуй. Благослови».

Священик знову повертається до людей обличчям, виголошуючи молитву, в якій просить Христа і Богородицю зі святими берегти і спасти вірних:

«Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері (і інше відповідно до дня тижня, що змінюється), святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинограда, святого(якого є храм) і святого (якого є день), і всіх Святих, помилує і спасе нас як благий і чоловіколюбець».

Ця формула може змінюватись, оскільки деякі празники і святі мають особливі відпусти.

Завершення Літургії хор остаточно запечатує своїм виспівом: «Амінь».

На урочистих і надзвичайних Літургіях священик, обернений до народу, виголошує многоліття, як приписує звичай.

Відтак ієрей заходить у святилище і зачиняє царські двері, цілує разом з дияконом престол на вияв своєї вдячності й любові до Христа за звершену Літургію і за можливість її сповняти.

Зачинення царських дверей – це також образ того, що й двері раю можуть бути зачиненими для нас в часі суду Божого. Тому, поки є ще час, використовуймо його на спасіння душі, на приготування до вічного життя.

Диякон, споживши Святі Дари, з дбайливістю, щоб ніщо з дуже дрібних окрушин не впало або не зосталося, витирає (губкою) всю вологість і складає весь святий посуд разом у належне для нього місце.

В кінці священик і диякон у святилищі або в захристії здіймають з себе літургічні ризи, промовляючи молитви: «Нині відпускаєш слугу твого, Владико, за твоїм словом у мирі.

Бо побачили очі мої спасення твоє, що приготував ти перед усіма народами; Світло на просвіту народам, і на славу люду твого Ізраїля». Відтак «Трисвяте». І по «Отче наш»:

(Тропар, глас 8): «Благодать уст твоїх, наче світла осяйність вогню, просвітила вселенну: не скарби грошолюбства світові вона придбала, але висоту смиренномудрости нам показала. Тому, навчаючи нас своїми словами, моли, отче Йоане Золотоустий, Слово – Христа Бога, щоб спаслися душі наші».

Слава (Кондак, глас 6): «Всеблаженний, преподобний Йоане Золотоустий, ти прийняв з небес божественну благодать і твоїми устами навчаєш усіх поклонятися в Тройці єдиному Богові. Достойно хвалимо тебе, бо ти є вчитель, який Божих таїн навчає».

І нині (Богородичний): «Заступнице християн бездоганна, посереднице до Творця незамінна, не погорди молінням грішних, але випереди, як блага, з поміччю нам, що вірно тобі співаємо. Поспішись на молитву і скоро прийди на моління, заступаючи повсякчас, Богородице, тих, що Тебе почитають». Господи, помилуй (12 разів). Чеснішу від херувимів… Слава: І нині: і відпуст.

ч.1 • ч.2 • ч.3 • ч.4 • ч.5 • ч.6 • ч.7 • ч.8 • ч.9 • ч.10 • ч.11 • ч.12 • ч.13 • ч.14 • ч.15 • ч.16 • ч.17 • ч.18

Джерело: misionar.info