Хелловін та християни

0 423

Що ж це за свято? що означає? які має вартості?

1. Людина та її святкування

«Ваш український народ відзначається великою гостинністю і привітністю до іноземців» – неодноразово можна почути такі відгуки від гостей нашої землі. Різноманітні свята і забави часто відбуваються у нас і значна кількість людей, зокрема молоді, беруть з радістю участь у них.

Одночасно наше суспільство є настільки відкрите, що приймає все, що йому подають! Наш календар є настільки обширним, що вистачає свят та різних ювілеїв. Тільки причину подай і наші столи гнуться, гості сходяться і гуляння вирують. Так ми святкуємо всі свята, які є можливо тільки святкувати: релігійні (принаймні Різдво і Пасху… залежно від переконань…), політичні (дні Конституції, Незалежності…), націоналістичні (річниця ОУН-УПА, Голодомору…), до цих ще додаймо і дні студента, медика…, День хліба та тому подібні.

Виникає питання чому ми це все святкуємо, яка мета таких наших вшанувань, чи є якась шкала цінностей, на якій розміщуємо і різні торжества. Зрозуміло, що для когось День Конституції є важливішим за празник Різдва, а для когось – День солідарності трудящих, не кажучи про символічну вагу сенсу Дня матері порівняно з Днем жінки 8-го березня…

Кожна особа, має свідомість, розум і волю, які залежать від отриманого виховання, середовища, оточуючих й історичних характеристик. Але завдяки таким своїм здібностям кожна людська особа мусить дати собі певні мотивації тих чи інших вчинків, а не чинити те, що їй приходить до голови чи те, що робить маса.

Часто ми святкуємо заходи, які суперечать між собою своїм змістом або й такі, що втягуємо в себе як губка, запозичуємо від інших народів, навіть не розуміючи, що це за свято, що воно означає, яку свідомість, які вартості (якщо такі взагалі є) несе в собі. Адже все, що нас оточує – нас формує. Наприклад, всім зрозуміло, що у національно-свідомій родині діти будуть також національно-свідомими, а в російськомовній – розмовлятимуть російською, де оточення аморальне – його вплив на близьких йому людей буде таким же… Таких прикладів можна робити безліч, звичайно, вони не можуть бути математично точними і абсолютними. Отож, візьмімо до уваги і даймо рацію нашим вчинкам, проаналізуймо чому ми їх робимо, яка їх мета, чим вони нас збагачують, а чим взагалі не допомагають нашому зросту і загальному гуманному вихованню.

2. Хелловін

Ми, українці, не можемо відставати від більш розвинутих від нас країн і народів, слідкуємо за модою, чатуємо за кожною світовою новизною. Але чи варта відкривати двері і вікна, запускаючи все і всіх? Тепер вже 31 жовтня дехто святкує Хелловін, але погляньмо, що то таке, що це за таке «свято»?

«У цю ніч – з 31 жовтня на 1 листопада – балом править нечисть. По нічних клубах “гримлять” дискотеки з похмурим антуражем. Люди переодягаються у карнавальні костюми і “тусуються” до світанку.

Мало хто знає, що за свято Гелловін і звідки воно пішло. Це – свято Нового року у давніх кельтів. А ще – свято врожаю: до 31 жовтня завершувалися усі польові роботи, і в ніч на 1 листопада влаштовували народні гуляння з танцями біля вогнища. Гелловін у кельтів асоціювався також із приходом зими, вмиранням усього живого. Звідси і пішло повір’я, що цієї ночі приходять душі померлих. Для них у будинках залишали їжу.

Різні джерела подають протилежні оповіді про характер жертвоприношень: в одних пишуть про плоди та овочі, а інші розповідають про людські жертви, нутрощі яких розвішували на гілках дерев. Та насильно в жертву нікого не приносили. Також кельти вірили, що в цю ніч нечисть стає могутньою, тому небезпечно залишатися наодинці.

Символ Гелловіна – гарбуз із страшненькою пикою, всередині зі свічкою. Це пам’ять про ірландського фермера Джека, який двічі перехитрив диявола, але після смерті до раю його не впустили, от він і блукає світом. Кельти вірили, що в цю ніч ельфи переселяються з однієї галявини на іншу – і освічували їм шлях, залишаючи свічки на порозі дому. Традиція переодягання пішла від того, що в цю ніч наряджалися у темний одяг, шкури тварин, а обличчя закривали маскою, аби при зустрічі з нечистю, яку в цю ніч здолати майже неможливо, темні сили прийняли їх за своїх.»

Невже у нас є мало свят, щоб ми ще й святкували Новий рік давніх кельтів, не кажучи вже про економічні затрати, а ще більше про чортівню?

3. Християни мають святкувати Хелловін?

Навіть ті, що не є практикуючими християнами чи є далекими, відповідно до притаманних нашому народу зовсім нехристиянським та, інколи видуманим, звичаям та повір’ям, завжди трималися осторонь і втікали, мов від вогню, від різних нечистих сил. Наприклад, наші люди переважно бояться чорного кота чи тих, що їм переходять дорогу з порожніми відрами, кажуть, що їм «пороблено», і т.п. А тут починають святкувати «свято» різних таких нечистот – Хелловін…

Натомість кожен християнин є послідовником Ісуса Христа, є сином Божим, завдання якого в житті – жити так, як наш Господь показав і навчив. Основною характеристикою всього життя Сина Божого був послух своєму Отцеві – не сліпий послух, а послух з любові. Його послух був фундаментом всього того, що Ісус вчинив, аж до моменту Його смерті на хресті – моменту цілковитої вірності Отцю. Цей послух Христа є прикладом для кожного з нас. Кожен християнин мусить бути вірним Господеві кожної хвилини свого життя: у словах, вчинках і думках. Проживши життя в любові до Господа, будучи вірними Йому у всьому, з’єднаємося з Ним у Царстві Божім – будемо святими, вічно щасливими, адже навіки перебуватимемо з Особою, що нас любить і бажає нам лише добра.

Напевно кожен свідомий християнин розуміє, що метою його життя є святість, що до неї має прагнути, її шукати та заслужити, живучи вже тут на землі свято – так, як Господь нам об’явив.

Як ми бачили, «свято» Хелловіна не несе в собі таких характеристик і не має на меті зблизити нас, християн, з Христом, якого ми стали синами у святому Хрещенні. А навпаки присвячується темним і нечистим силам, віддаляє нас від святості.

«Іди за Мною» – казав Господь своїм учням. Стараймося бути завжди в єдності з Христом, що є нашим спасителем, вчімося від Нього як потрібно жити, щоби бути щасливими, ідімо лише за Ним, а не за тим, що нас віддаляє від Христа і від святості. Святкуймо притаманні нам свята, що мають на меті наш духовний і загальнолюдський зріст, щоб бути «добрими християнами і чесними громадянами».

Джерело: Салезіяни Східного обряду

 

Схожі публікації

Залишити відповідь

Youtube


Контакти

м.Золочів Львівської обл.
вул.Шашкевича, 87
padre.mykhaylo@gmail.com
+38 096 956 06 02