Диякон Кейт Фоурнір
Понтифікат Бенедикта XVI є надзвичайно і історично важливий. Це є однією з причин чому він знаходиться під постійними атаками. Ми закликаємо наших читачів приєднатись до нас в молитві і духовній боротьбі в той час, коли Папа Бенедикт XVI провадить Церкву в ці важкі часи.
Серед біблійних текстів, які найчастіше використовуються на захист вибору Петра і його наступників провадити Церкву, яку Ісус заснував, є уривок з Євангелія від Матея:
“Прийшовши в околиці Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів: “За кого мають люди Сина Чоловічого?” Ті відповіли: “Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків.” “На вашу ж думку”, – до них каже, – “хто я?”
Озвався Симон Петро і заявляє: “Ти – Христос, Бога живого син.” У відповідь Ісус сказав до нього: “Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі.” (Мт. 16,13 – 19)
Нещодавні спроби атакувати Папу Бенедикта XVI, намагаючись пов’язати його з минулими грішними і кримінальними діями священиків – або натякати, що він зумисне нічого не робив – всі були спростовані. Однак, вони залишаються наполегливими. До речі, вони стають все більш ворожими. Я вважаю, що для цього є багато причин. Однак, деякі атаки викликані агітаціями ворогів Церкви. Беззаперечно, як Господь, чию місію вона продовжує, Церква має ворогів.
Один з прикладів таких агітацій з’явився минулого тижня, коли самопроголошений автор і атеїст Річард Докінс використав британську пресу, щоб привернути увагу до своїх непристойних намагань арештувати Папу, коли він відвідуватиме Великобританію 16 – 19 вересня. Докінс є автором книги “Божа омана”.
До нього приєднався його колега атеїст Крістофер Хітченс, автор “Бог не є величний”. Ця компанія, яка шукає собі реклами, використала всесвітню пресу, щоб звинуватити Папу Бенедикта XVI у “злочині проти людства”. Як юрист, я не був здивований, що вони змогли забезпечити себе послугами адвоката Джефрі Робертсона і юрисконсульта Марка Стівенса. Популярність є однією із найбільш бажаних цілей в тих людей, професія яких втратила свій моральний компас.
Це – чітка спроба атакувати Папу Бенедикта XVI і Католицьку Церкву. Метою є підірвати місію, яка була доручена Церкві Самим Господом. Єдиною правильною відповіддю християн на ці намагання є палка молитва і відкритий, голосний і наполегливий захист Папи і Церкви від пекельних воріт.
Пригадую першу проповідь цього Папи. Його прохання виглядає зараз цілком пророчим: “Мої дорогі друзі, в цей момент я лише можу сказати: моліться за мене, щоб я міг вчитися любити Господа все більше і більше. Моліться за мене, щоб я вчився любити його стадо все більше і більше – іншими словами, вас, свята Церкво, кожного зокрема і всіх вас разом. Моліться за мене, щоб я не боявся вовків. Давайте будемо молитись один за одного, щоб Господь підтримував нас і щоб ми навчились підтримувати один одного. [Папа Бенедикт XVI, 24 квітня 2005 року]”
У своїй проповіді перед скликанням конклаву, на якому його обрали на Петровий Престол, тоді Кардинал Йосиф Рацінгер висловив це пророче бачення боротьби нашого часу:
“Скільки вітрів різних доктрин ми бачили за останні декади, скільки ідеологічних течій, скільки способів думання… Маленький човен думок багатьох християн часто кидало цими хвилями – від однієї крайності до іншої: від марксизму до лібералізму; від колективізму до радикального індивідуалізму; від атеїзму до розпливчастого релігійного містицизму; від агностицизму до синкретизму і т.д. Кожного дня створюються нові секти, і те, що Святий Павло каже про обман людини, стає правдою, з лукавством, яке намагається звести на манівці (див. Еф. 4,14).
“Мати чітку віру, яка базується на символі віри Церкви, зараз часто сприймається як фундаменталізм. В той час як релятивізм, який дозволяє кидати себе і “бути зметеним вітром кожного вчення”, виглядає як єдине ставлення (прийнятливе) для сьогоднішніх стандартів. Ми йдемо в напрямку диктаторства релятивізму, який не визнає нічого певним і який має найвищою метою власне еґо і власне бажання”.
Багато хто намагався зловживати цією точкою зору, щоб атакувати Папу Бенедикта XVI, кажучи, що він відкидає сучасний світ. Це – нонсенс. Те, що він відкидає – це пустота модернізму і постмодернізму. Те, що він пропонує – це інший шлях, не в минуле, а в майбутнє надії, справжньої свободи і істинного гуманізму. Цей істинний гуманізм виявляється в повноті одкровення Божого плану для всього людства в Його Сині Ісусі Христі.
Бенедикт XVI є розважливим і методичним мислителем та обдарованим лідером. Нещодавно я знову роздумував над його вибором імені Бенедикт. В коментарі одного молодого священика після його вибору було сказано, що Кардинал Йосиф Рацінгер відвідав Субіако (в монастирі св. Бенедикта в Італії) перед тим, як в Римі розпочалися всі ті події. Він молився і ще раз посвятив себе роботі Церкви. Цікаво, що через короткий час його обрали на престол Петра і він обрав ім’я Бенедикт.
Святий Бенедикт народився близько 480 року в Умбрії, Італія. Він є отцем Західного чернецтва і одним з покровителів Європи (разом зі святими Кирилом і Методієм). Будучи ще молодим, Бенедикт покинув Рим, в якому навчався, для того, щоб повністю посвятити своє життя Богові. Він пішов в Субіако. Печера, в якій він проживав, тепер є святинею, яка називається “Sacro Speco” (Свята печера).
Бенедикт жив життя, сповнене молитви і усамітнення впродовж трьох років. Його святість заохочувала до такого ж життя інших чоловіків і невдовзі було засновано дванадцять малих монастирів. Пізніше він поїхав до Монте-Касіно, де склав “Правило для монахів.” З тих бенедиктинських монастирів виник цілий чернечий рух, який призвів до євангелізації Європи.
Огляд цього понтифікату демонструє намагання цього Папи провадити Європу в майбутнє, яке використовує своє християнське коріння для процвітання. Подорож, яку Хітченс і Докінс хочуть використати для своїх агітаційних спроб атакувати Папу, є ще одним прикладом його важливих місіонерських намагань. Серед інших заходів є канонізація Кардинала Джона Генрі Ньюмена. Вона відбувається на фоні історичної Апостольської Конституції, яка прокладає шлях для груп англікан, які зможуть знайти свій дім у повному сопричасті з Католицькою Церквою.
У своїй першій папській промові він говорив про своє зобов’язання поширювати повне сопричастя Церкви: “Таким чином, при повному усвідомленні і на початку свого служіння в Римській Церкві, яку Петро омив своєю кров’ю, теперішній Наступник вважає своїм першочерговим завданням невтомно працювати для того, щоб встановити повну і очевидну єдність всіх послідовників Христа. Це його мета, це його обов’язок”.
Понтифікат Бенедикта XVI має надзвичайне історичне значення. Це є однією з причин чому він знаходиться під постійними атаками.
Після його обрання я написав такі слова: “Папа Бенедикт XVI є даром з небес. Я вірю, що він буде будівничим, через якого великий скарб, що залишив його попередник, стане реальністю. Я також вважаю, що він здивує багатьох, особливо в питаннях екуменізму. Він динамічно поведе Церкву в Католицьке Тисячоліття і ми побачимо весну, на яку його попередник, наш любий Папа Іван Павло, з нетерпінням очікував.
“Ми станемо свідками початку повернення до повного сопричастя з Церквою. Ми станемо свідками віднови Католицької академії через відбудову деяких інституцій, які були майже втрачені Церквою і через побудову нових. Ми побачимо процвітання хороших, фундаментальних теологічних і філософських праць разом із процвітанням мистецтва і людської культури під проводом Церкви, так як це було багато століть тому. Він буде схожим на того, чиє ім’я обрав, і допоможе повернути християнський вплив в Європу і за її межами.”
“Це не буде легко. Ті, хто намагаються змінити науку і доктрину Церкви, зрозуміло, що розчаровані. Однак, для всіх нас, хто прагне резонуючої, вірної, динамічно ортодоксальної Католицької Церкви, джерело всякої істини, Бог який є Істиною, знову ж таки є вірний своїй обіцянці, яку дав Петрові: «На цій скелі я побудую мою Церкву, і ворота пекельні її не подолають»”.
Зараз я більш, ніж будь-коли, переконаний у важливості цього понтифікату. Ми закликаємо наших читачів приєднатись до нас в молитві і духовній боротьбі в той час, коли Папа Бенедикт XVI провадить Церкву в ці важкі часи. Пам’ятаймо обіцянку: “Ворота пекельні не подолають”. Настав час захистити Папу.
Схожі публікації
Анонси
Категорії публікацій
- Анонси (1)
- Капеланство (79)
- Лицарі Колумба (1)
- Милосердний самарянин (72)
- Молодь Чарнецького (37)
- Новини (506)
- Офіційно (265)
- Прохання про молитву (74)
- Розклад богослужень (1)
- Статті (403)
- Антивірус (44)
- Для дітей (9)
- Життя у Христі (25)
- Інтерв'ю (34)
- Історія УГКЦ (7)
- Оповідання (20)
- Проповіді і духовні науки (84)
- Релігієзнавство (39)
- Роздуми (51)
- Церковні свята (61)
Залишити відповідь