Розглядається одне з найдавніших богослужінь, що їх донині зберегли Церкви візантійської традиції, – Літургія Передшеосвячених Дарів. На підставі аналізу джерельних даних і сучасних досліджень автор намагається показати зміни в євхаристійному богослов’ї візантійських Церков східнослов’янської традиції, спричинені впливом латинізації, та вплив цих змін на структурні особливості цього богослужіння.
Що таке “сиропуст”? Свята Церква, помалу готуючи нас до посту, у М’ясопусну неділю наказала не їсти м’ясні страви. У часі сиропусної або сироїдної седмиці Церква дозволяє споживати тільки молочні страви. Та в Сиропусну неділю треба й від цих страв відмовлятися.
Проповідь Високопреосвященішого Владики Ігоря, Архиєпископа Львівського Неділя Сиропусна
“Господь гряде, і хто стерпить Його страх, хто явиться перед лицем Його, але, душе моя, будь готова на стрічу” (Третя пісня канону утрені М’ясопусної неділі)
“Хто живе, як фарисей, той перебуває далеко від Церкви” (Синаксар утрені).
“Сам, отже, чоловіколюбче Царю, прийди і нині зішестям Святого Твого Духа, і освяти воду оцю” (Чин великого водосвяття).
“Владика обрізується восьмого дня, як дитина, приймаючи ім’я Ісуса, бо Він Спаситель і Господь світу” (Восьма пісня канону утрені).
“Час нашого спасення вже настав. Готуйся, вертепе, бо Діва надходить, щоб родити” (Стихира вечірні навечір’я).
Святий Йоан, якого завдяки силі і красі його слова світ назвав “Золотоустим” (Хризостомом), і якого називають також “устами Христа”, “устами Божими”, народився в Антіохії Сирійській близько 347р. Його батько Секунд був начальником міста, але помер передчасно і залишив Йоана сиротою. Та Господь Бог дав йому матір, якої можна бажати всім християнським дітям, на ім’я Антуса….
“Антоніє і Теодосіє, ви засяли на Русі, наче два пресвітлі світила” (Литійні стихири).
