Преосвященним Владикам, Всесвітлішим та Всечеснішим,
Високопреподобним і Преподобним отцям, ченцям та черницям,
Достойним братам та сестрам Львівської Митрополії УГКЦ,
мир у Господі та Боже благословення!

 
Поки живемо у тілі – ходимо впевнено ногами, однак, святий апостол Павло вказує на глибшу не тілесну ходьбу: «І коли ми живемо духом, то духом і ходімо» (Гл. 5, 25). Життя Божим Духом – правдиве і праведне життя! Людина – тимчасове створіння на землі. Її життя обмежене, невизначене, вона сподівається кожної хвилі зустрічі зі своїм Творцем, Спасителем, Божим Сином, а також Суддею.  «Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь» (Ів. 5, 22). І наша Церква знову з вдячністю святкує історичну правду Різдва Божого Сина, який сповіщає кожній людині стан її вічності. Він прийшов на світ,  народжуючись від Діви Марії, чим раділо усе небо, а першими це побачили смиренні пастухи: «І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в  яслах» (Лк. 2, 16). До пастухів стада заговорив сам ангел, звіщаючи їм та усьому світу велику радість: народження Месії, а разом з тим, викуп усього людського роду від диявольського засилля. Пастухи бачили ангела, а згодом, велику силу «небесного війська», що промовляла та прославляла Бога. Дуже цікаво те, що пастухи бачили небесних духів, які прославляли Господа, це додало їм сили, охоти та відваги спішити у Вифлиєм, щоб побачити народженого Месію (пор. Лк. 2, 15). Так Бог зблизився у тілесному виді до свого люду, до своїх створінь, своїх дітей.

Це – свобода, воля, дар й правда називатися Божими дітьми! Людство очікувало приходу Сина Божого на світ від часу падіння Адама і Єви у гріх. Пророки віщували, оспівували й голосили про майбутню подію спасіння в особі Сина Божого. Людство сподівалося із року в рік, що прийде очікуваний Месія, хоч ніхто не міг збагнути до кінця суті цієї Особи. Пророк писав:  «Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс. 9, 5). Легше було голосити пророцтво, частково описати силу даної особи, назвати його Богом, втішатися з цього, але мати переконання, що ним буде сам Господь, Друга Особа Божа, Творець неба і землі, усього видимого й невидимого, – не міг збагнути жодний людський розум. І до цього часу, коли нам уже відомо про прихід Сина Божого на землю у людському тілі з Діви Марії, про його життя, діяльність, смерть та воскресіння, – людство це знає, подивляє, намагається збагнути любов Бога, але розум людини слабкий, щоб це вповні присвоїти собі.

Всемогутній, неосяжний, безмежний, невидимий Бог вмістився в убогих яслах: «І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах» (Лк. 2,12). І ми сьогодні в дусі віри стаємо перед убогими яслами, бачимо це дитя – Ісуса, хоч немовля, але – Бога, хоч у тілі, але неосяжного, здається слабким, але володіє усім видимим й невидимим світом! Приклонімо наші голови й смиряймо нашого духа перед ласкавим, добрим й люблячим нас Богом-немовлятком. Станьмо духом із пречистою Дівою Марією, святим Йосифом та смиренними пастушками, щоби подивляти, прославляти та каятися перед Володарем миру й любові. «Він очеретини надламаної не доломить і ґнота тліючого не загасить…» (Мт. 12, 20), – Господня доброта, милосердя й любов немає кордонів! Прибігаймо увесь час до нашого Бога-дитятка, з одного боку безборонного, який втікав від злобного царя Ірода, що бажав його умертвити, а з іншого боку – Творця Усесвіту, ніким й нічим необмеженого, Бога-любові, Бога-милосердя, прощення, спасителя людства, який представляє себе у вигляді чарівного та ласкавого немовлятка.

Господь не тільки завжди близько нас в усьому, але «з нами Бог, розумійте народи і покоряйтеся, бо з нами Бог» (Велике Повечір’я). Приймімо глибоко до серця слова святого Григорія Богослова, який закликав: «Будемо святкувати не пишно, але божественно, не по-світському, але добрим прикладом, не наше свято, але свято Того, Хто став нашим, … свято нашого Владики, не торжество слабкості, але празник зцілення, не свято створення, але відтворювання» (св. Григорій Богослов, Слово 38 «На Богоявлення або на Різдво Спасителя»).

Хай свято Різдва Спасителя стане для нас позитивною переміною нашого духовного життя! Борімося проти усякого зла та диявольського насилля в наших душах іменем Ісуса та допомагаймо ближнім нашими молитвами й добрими порадами! Святкуймо духовно, вільно, величаво в повному примиренні з Господом! Вчинімо добру постанову, щоб від цього Різдва до наступного, з Божою допомогою, ми краще служили Богові та поступали у любові до ближніх! Хай зло й ненависть, підозра й бунт проти Бога не знаходять місця у наших серцях! Хай панує в наших душах мир, спокій, смирення, любов до усього, кого й що пропонує нам Господь!

Вітаю усіх зі святом Різдва Господа нашого Ісуса Христа: сильних і слабких, володарів й підданих, на волі та ув’язнених, у транспорті та на майданах, на службі й вільних від неї! Хай різдвяна радість наповнить кожне людське серце супокоєм та впевненістю у прийдешньому дні! Вітаю усіх тих, хто молиться з нами біля екранів телевізора, хто любить Бога і тих, хто ще його не пізнав! Дякуємо й щиро вітаємо працівників телевізії, які кожного року з великою радістю виконують своє служіння в ім’я нашого благородного народу! Хай Господь винагородить усім рясними духовними дарами!

Христос раждається! Славімо його!

+ІГОР

Архиєпископ і Митрополит Львівський

Дано у Львові
при Архикатедральному Соборі св. Юра
Дня 27 грудня 2013 року Божого

http://www.ugcc.lviv.ua