З 19 по 24 липня відбувався християнський виїзний табір в наметах від храму Блаженного Миколая Чернецького. Це було довгоочікуване проведення табору для всіх організаторів та аніматорів парафії, адже COVID-19 вніс свої корективи. Тому, зібравши всі свої сили та ідеї, аніматори повністю присвятили себе дітям.

Перший день таборування розпочався з зустрічі таборовиків, де кожен з учасників повинен був танцювати рухливі банси, після чого розпочалась реєстрація, вимірювання температури в дітей та розселення по наметах. Оселившись в своїх наметах, усі учасники та аніматори разом з о.Юрієм помолились молебень.

Після обіду, поділивши всіх учасників на команди, а їх в нас було аж шість: «Мафія», «Скамери», «Агенти 007», «Весела канапка», «Біткоїн», «Тіктокери», ми розпочали спільну роботу над назвою та гаслом групи.

Після вечері, біля ватри було представлення кожної групки, а вже згодом, зробивши коло навколо ватри ми співали українські пісні під гітару. Цю атмосферу неможливо передати словами, її потрібно пережити кожному особисто.

Завершували наш день ми завжди гімном України та передаванням іскри.

Усі наступні дні в нас були надзвичайно насичені. Спортивні ігри, велика гра «Авіакатастрофа» , де учасники табору повинні були виконати завдання – знайти пораненого аніматора, надати першу медичну допомогу та донести до вказаного місця. Кожного дня , на нас чекали цікаві та повчальні науки від братів семінаристів. Діти мали змогу приймати участь у майстер-класах: ліплення підвіски, розфарбовування власного горнятка, пошиття іграшки та багато іншого.

Також, до нас завітали гості з Канади, які розказували про свою важливу місію в українській армії.

На четвертий день нас чекав тімбілдинг на згуртованість, де кожен з учасників повинен був навчитись слухати не себе, а цілу команду. Учасники вчились переправляти через павутину свого напарника мовчки, проходили складний лабіринт, маючи перемотані ноги одна до одної, ціла команда повинна була пройти весь вказаний шлях. ​

У п’ятницю відбулась екскурсія до центру космічних досліджень та зв’язку через село Сасів. Працівники центру розповіли про їхні основні завдання, про те, як за допомогою великих тарілок вони можуть відправляти лист-повідомлення на іншу планету, знаючи, що це повідомлення буде отримане лише через 48 років. Також, кожен з учасників цього дня посмакував смачним морозивом. Повернувшись втомленими, але щасливими ми пішли відпочивати, адже ввечері нас чекало написання пісень про табір та їх представлення біля ватри.

Не вистачить слів аби описати завзятість та захоплення кожного з учасників, коли вони співали власні пісні. У цих піснях передавалась вся атмосфера, усі веселі події таборування. Завершили наш день співанням пісень біля ватри. ​

На шостий день, помолившись Божественну літургію, та поскладавши намети, кожен з таборовиків відправився додому, втомлений, проте повний нових вражень та задоволення.

Цей табір нагадав усім, що таке друзі та живе спілкування, якого нам так довго бракувало.

О. Юрій Галабуда