1 квітня 2010р. у Великий четвер Страсного тижня, Архиєпископ Львівський УГКЦ, Владика Ігор (Возьняк), освятив антимінси та наслідуючи Ісуса Христа здійснив чин умивання ніг.

Богослужіння Великого четверга, які Владика Ігор молився у Архикатедральному Соборі св. Юра у співслужінні священнослужителів Архиєпархії, переповнені символізмом та драматизмом. У цей день Церква пригадує, як Господь забажав залишити себе для людства у Пресвятій Тайні Євхаристії, а здійснювати це таїнство доручив священикам. «Священика Господь ставить дуже високо, даючи йому уряд відпускати гріхи, чинити Пресвяту Євхаристію, призиваючи Господа з неба, довершувати інших Таїнств, чого не може сповнити жодна інша людина»,- сказав Владика Ігор.

У Великій четвер, згідно традиції Церкви Архиєрей освячує антимінси. Антимінс – тканина із зображенням Господа у гробі. Антимінс є неначе самим престолом. Слово антимінс значить «замістьпрестолля». Подібно престолу антимінс також називається трапезою. Як і престіл, антимінс помазується святим миром при освяченні. На Сході єдність з єпископом позначується через антимінс. В нього вшиті частички реліквій святих і він є обов’язковий для кожної Євхаристії. Антимінс є свідоцтвом того, що Літургію здійснює священик під владою Церкви.

Апогеєм богослужінь Великого Четверга є зворушливий чин умивання ніг. Після заамвонної молитви літургії Архиєпископ сідає у крісло на солеї, а навколо нього 12 священиків. Це символічне число апостолів і Архиєрей, нагадує нам сіонську горницю де Господь забажав спожити пасху і омити ноги своїм ученикам.

Диякон читає Євангелія від Івана «Ісус, знаючи, що Отець усе дав йому в руки, і що від Бога він вийшов і до Бога повертається, встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником яким був підперезаний (Ів. 13. 3 – 5). Під час читання цих слів із Євангелія, Владика наслідував Ісуса Христа і омивав ноги 12-ом священикам, адже як сказав Христос «Істино, істино говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його. Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете» (Ів. 13. 16-17).

Властиво зміст чину умивання ніг розкривають нам його молитовні прохання, а також молитва Архиєрея у якій він просить, щоб вода оця, омила гріхи, а Святий Дух наповнив і укріпив нас.