Ось і закінчився у неділю, 5 лютого, тиждень Спільних екуменічних молінь у нас, на Золочівщині. Почергово, починаючи від храму Св. Миколая, що належить монашому Чину Святого Василія Великого, далі – у костелі Успіння Пресвятої Богородиці (РКЦ), храмі блаженного Миколая Чарнецького (УГКЦ), храмі Вознесіння Господнього (УГКЦ), храмі Всіх Святих Землі Української (УАПЦ), храмі Святої Софії (УАПЦ) та храмі Жінок-мироносиць (УГКЦ).

Направду, спільною була молитва і звернення до Всевишнього – за єдність, щиру і неподільну віру, за любов у Господі. Священнослужителі вітали своїх співбратів та усіх прибулих на екуменічний захід і передавали естафету один одному. У відданих молитвах, колядках, словах, єднаннях рук, душ і сердець наголос був на тому, що наш Небесний Отець приготував для усіх тисячі шляхів, про які ми нічого не знаємо. Але, всі ті, хто ставить собі за найвищу мету – служити Богові та славити Його, побачать, що будь-які труднощі на цій нелегкій дорозі зникатимуть і, врешті, відкриється спільна дорога.

Правда і найвища суть у тому, що Бог єдиний для усіх, як і в тому, що ніхто і ніщо не примушує жодного з нас до вибору – незважаючи на те, чи ти священнослужитель, чи багач, чи бідняк. Ми маємо вільну волю. Як і маємо перед собою дорогу світла і темряви, істини і заблудження. Що прийняти – вирішувати кожному зокрема. Якщо зважити на те, що розум кожної особистості обдарований силою розрізняти добро і зло, любов і ненависть, то маємо усвідомлювати й те, найважливіше, – що відповімо за слово, думку і дію. Кожен за своє. Тому, докладаючись до прописаної у Святої письмі істині: «Щоб усі були одно…», кожен своєю мірою матиме заслугу, ще тут, у земному житті.

Галина МЕЛЬНИК

Джерело: http://zolochiv.osbm.info/

На знімках: під час Спільних молінь у храмі блаженного Миколая Чарнецького, костелі Успіння Пресвятої Богородиці та храмі Вознесіння Господнього (оо. Василіяни)