Молодь Золочівщини не хоче втрачати віру

0 436

«Як не згубити віру» у наш час роздумували у Золочівському храмі Блаженного Миколая Чарнецького 70 молодих осіб у ніч з 12 на 13 січня 2013 р. При реєстрації кожен учасник молодіжних чувань отримав смайлик. Так розпочалася мандрівка у глибини своєї віри, свого серця.

Спочатку присутні молилися Молебень до блаженного Миколая Чарнецького та було виставлено його мощі. Опісля пройшла невеличка сценка за участю Марти Польової та брата Тараса Жуковського. У ній розповідалося про хлопця, який втратив віру… Він молився, але більше часу проводив з друзями, біля телевізора та за комп’ютером. Намагався зрозуміти, чому його віра така слабка і що йому зробити для її зміцнення. Вислухавши хлопця, дівчина його втішила, сказала, що тут йому допоможуть пізнати себе та зміцнити віру, адже цій темі присвячені чування. Кожен їх учасник у цьому юнаку побачив себе і з нетерпінням очікував продовження нічних чувань…

Що таке нічні чування розповіли о. Юрій Галабуда та о. Михайло Городиський. Отже, нічне чування (англ. vigil, лат. vigilia) – період наміреного неспання, привід для релігійного пильнування чи ритуалу. Потрібно побути в тиші не лише зовнішньо, але й  внутрішньо, щоб наші думки заспоїлись і поринули в тишу, спокій молитви. У нашій християнській традиції давно існує звичай проводити нічні чування в переддень релігійного свята чи храмового празника. Їх дуже полюбляли, дотримувалися неспання, релігійних вправ, молитов.

Далі нас чекав розподіл на три групи: жовті, червоні та сині. Саме для цього нам при реєстрації і роздавали смайлики різного кольору. Керівником «жовтих смайликів» був о. Михайло, а о. Юрій – «червоних смайликів», група «синіх смайликів» була під керівництвом брата Тараса.

Усі групи мали у храмі визначене місце. Знайомство в групах відбувалось так: кожен називав своє ім’я і розповідав про себе щось цікаве, а також про свої вподобання. Було приємно познайомитися з такими різними дівчатами та хлопцями. Опісля кожна група разом із керівником розглядала 5 важливих питань про віру:

  • Що для Тебе є віра?
  • Яким чином Ти збагачуєш віру?
  • Чи Ти бачив людину, яка втратила віру?
  • Як допомогти ближньому віднайти віру?
  • Історія про друзів, які допомогли зберегти віру.

Ми намагалися разом відповідати на запитання і збагнути, чим насправді є віра, яким чином її збагатити, як допомогти ближньому віднайти віру. Також ми переглядали відео про Ніка Вуйчича, який народився без рук і ніг, але намагається жити без допомоги рідних і близьких. Звичайно, йому буває важко, але він вірить в Бога, який завжди йому допомагає, вірить в те, що Бог на все має свої плани. Це відео вразило кожного учасника, зокрема мужність та незламна віра Ніка.

Після перегляду відео в нас була невеличка “смачна” перерва. Ми ласували цукерками та печивом, пили каву чи чай, колядували, також ділилися враженнями, намагалися більше дізнатися один про одного.

Закінчивши частування, всі розійшлися по своїх групах. Наступне що нас чекало – це діалог із керівниками. Ми ставили запитання, які нас вже давно хвилювали. Усі були дуже різні, а кожен керівник намагався цікаво та повчально на них відповідати. Можу ствердити, що почерпнула для себе багато нового. Опісля ми дивилися слайд-шоу із висловлюваннями про віру, підготоване братом Тарасом Жуковським.

У цей незабутній вечір нам дали завдання поставити сценку на одну із тем Біблії. Кожна група мала іншу тему. Всі учасники чування приймали активну участь у постановці пантоміми. Вдягнувшись у різні костюми, ми відчули себе на хвилинку справжніми акторами, дійовими особами цієї біблійної історії. Переглянувши виступи усіх команд, ми були в захопленні! Кожен вклав часточку свого серця, ми дійсно перенеслися в ті давні часи.

Ми колядували, готувалися до Святої Літургії, під час якої кожен міг приступити до Святої Тайни Сповіді та прийняття Святе Причастя, що є одним із головних елементів чувань. Опісля ми мали можливість прикластися до мощей бл. Миколая Чарнецького.

Ось так і закінчилися наші молодіжні чування напередодні свят  Обрізання ГНІХ та св. Василія Великого. Ми надзвичайно вдячні всім організаторам, а особливо складаємо подяку нашим отцям – Юрію Галабуді та Михайлу Городиському. Ми дізналися багато нового і повчального, відпочили душевно. Найголовніше те, що наша віра зміцніла і тепер знаємо, що робити, щоб не згубити віру у наш час!

Учасники чувань надіються, що в нашому храмі такі молодіжні заходи будуть відбуватися частіше. Ми закликаємо  молодь Золочівщини відвідувати такі чування.

Наталія Кулішко

Якщо ви знайшли орфографічну помилку, будь ласка, повідомте нам.
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter.

Схожі публікації

Leave a Reply

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: