«З року в рік, ось уже десятиліття, ми збираємося тут, як діти Божі, щоб відсвяткувати одне з найбільших свят Пресвятої Богородиці – її Успіння», – промовив владика Венедикт під час Архиєрейської Літургії в Уневі.

Єпископ-помічник Львівський очолив урочисте Богослужіння у співслужінні о. Зенона Хоркавого з Австралії,  о. Юрія Коласи – генерального вікарія для вірних східного обряду у Відні (Австрія)  сотрудника римо-католицької парафії Петра і Павла у Перемишлянах кс. Єжи Глінки та численного духовенства.

Під час Літургії єпископ-помічник Львівський рукоположив у пресвітери диякона Руслана Мартинюка. Диякон Руслан завершив Львівську Духовну Семінарію, дияконську практику проходив у Львові при храмі Воскресіння Господнього (вул. Городоцька, 319 а).

Як зазначає настоятель Святоуспенської Унівської лаври, ієрм. Теодор, цьогорічне ювілейне святкування зібрало близько тридцяти тисяч паломників та гостей з усієї України – «від Півдня  до Півночі». Окрім присутніх із західних теренів України, були паломники із Дніпродзержинська, Кіровограда, Києва, а також з-за кордону: Швейцарії, Словаччини, Польщі.

У контексті проповіді владика Венедикт пояснив походження свята Успіння Богородиці і  зауважив, що згадка про нього міститься в апокрифах. Рівно ж наголосив, що «подія відходу Богородиці у вічність є дещо далекою з нашим уявленням про смерть». Як зауважив єпископ, «відхід у вічність – це зустріч з Богом, до Котрого ми молилися усе наше життя».

Крім того, заохотив дивитись на труднощі та проблеми життя в контексті смерті, де багато непорозумінь втрачають свій сенс. «Що з того, що хтось повівся зі мною несправедливо і нечесно, – у контексті смерті – це несуттєво», – наголосив владика Венедикт і закликав  побачити своє життя і наші проблеми у світлі нашого успіння, «тоді наше життя набере зовсім іншого підходу, буде сповнене не смутку, а радості», – зауважив єпископ.

Рівно ж Владика зосередив увагу на безцінному дарі, яким є життя, як часі приготування до вічності. На переконання Архиєрея наш рай і наше пекло починаються вже тут, на землі, «і якщо Бог був найбільшою цінністю, задля якого я укладав це життя і здобував цей скарб на небі, то смерть – це печатка, що так буде вічно». Для людини, котра живе без Бога тут, на землі, смерть – стане «печаткою», що її вічність також буде без Бога.

Проповідь Владики Венедикта

Після завершення Божественної Літургії Владика Венедикт подякував Богові за новопоставленого ієрея Руслана, зазначивши, що «сьогодні, на цій Літургії, сталось чудо – людина дала Богові ствердну відповідь».

У своєму слові Архиєрей також згадав про Собор УГКЦ, який відбудеться у Бразилії і буде присвячений монашеству: «Наша Церква буде представлена усіма континентами і вестиме мову про роль та завдання осіб богопосвяченого життя у Церкві».

На завершення єпископ-помічник Львівської архиєпархії передав вітання та благословення духовенству та усім паломникам від Блаженнішого Святослава, котрий в даний час перебуває в Аргентині.

Рівно ж Владика привітав настоятеля Унівської Лаври, ієрм. Теодора, і подарував ікону Різдва Пресвятої Богородиці. «Богопосвячені особи – це ікони, які вказують на Бога», – зазначив Архиєрей.

Відтак ігумен подякував владиці Венедиктові за служіння і велику працю, яку він вклав у розбудову обителі, «приміщення якої з 1991р. використовували як психоневрологічний інтернат». У дар настоятель підніс копію ікони Унівської Богородиці та, привезену з гори Афон.

У своєму слові ієрм. Теодор висловив вдячність отцям-ректорам Дрогобицької та Львівської семінарій за допомогу в організації прощі, представникам районної влади, ДАІ, Львівській облдержадміністрації, Львівській міській раді та усім жертводавцям і людям доброї волі, які доклались до проведення цьогорічного свята.

Особливу подяку ігумен скерував на адресу незмінного організатора й керівника триденної пішої прощі Львів-Унів ієрм. Юстина (Бойка). За його словами, 27 серпня владика Венедикт вручив о. Юстину відзнаку за двадцятилітнє служіння людям і Церкві «пішою проповіддю віри» і побажав не зупинятись на півтори тисячах прочанах, які цьогоріч взяли участь у паломництві.