ЗА ПРИКЛАДОМ МАРІЇ
Однієї ночі мені приснився дивовижний сон. Я бачив довгу дорогу, що піднімалася догори, до неба, і губилася десь серед хмар. Дорога була нелегка, рясно всіяна іржавими цвяхами, гострим каміняччям і скалками битого шкла.
Люди ішли по ній босоніж. Гвіздки впивалися в тіло - багато хто мав закривавлені стопи. Проте ніхто не сходив зі шляху, всі бажали дійти до неба. Кожен крок завдавав страждань. Шлях був довгий і важкий.
Потім я побачив Ісуса, який ішов попереду. Він також був босий. Ісус ступав легко, але рішуче. І жодного разу не зранив собі ніг. Ісус ішов і йшов. Та ось Він досягнув неба. Сівши на великому золотому троні, Ісус пильно дивився униз, споглядаючи тих, що намагалися піднятися вгору. Поглядом і рухами Він підбадьорював їх. Одразу за Ним ішла Марія, Його Мати.
Марія крокувала швидше за Ісуса. Знаєте чому? Бо ішла по слідах, які зоставив Ісус. Вона хутко піднялася до Сина, який посадовив її правобіч від себе, у зручне м'яке крісло.
Марія також утішала тих, що піднімались угору, і радила їм ступати по слідах Ісуса - так, як це робила вона.
Мудрі люди так і чинили, тому швидко наближались до неба. Инші скаржилися на рани, часто зупинялися, а инколи й зовсім відмовлялися іти і падали обабіч дороги, піддавшись смуткові.
Зранку професор кардіології завів своїх студентів до прозектури.
Там вони розглядали різні людські органи.
Ось вони зупинилися перед надзвичайно великим серцем. Професор поставив студентам питання, чи знають вони, чиє це серце і від якої хвороби померла та людина.
«Я знаю, - не вагаючись відповів один хлопець. - Це серце матері».
Б.Ферреро. Збірка "Часом досить промінчика"
5 коментарів
Так.Ці книги дуже корисні для відновлення душі,для того ,щоб продовжувати жити і робити добро.
Так! Юля, я тебе підтримую, адже в цих історіях знайшлося багато відповідей у моєму житті:)
Цей сайт в інтернеті,як оазис в пустині.
Прочитала майже усі книжечки Б.Ферреро. Дуже задоволена, що вони потрапили до моїх рук, а історії автора торкнулися мого серця…Усім наполегливо рекомендую. Ці історії наближають до Бога…
Так , це дуже мудрі і повчальні і потрібні історії . Вони спонукають нас для роздумів .