Природа моральної людини є такою, що переможена вона почувається нещасною, але Святий (Бог), коли його перемагають, радіє.   Коли патріарх Яків був старий, йому приснився

“Але він – голий, сказала дитина”. Г.Х. Андерсен, “Голий король” Нашим покликанням … є чинити те, що зробила дитина, і повторювати, що король – голий. Томас

І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти. Без притчі не говорив він їм … (Мр. 4, 33-34)   Коли отцеві Майо виповнилося сімдесят

І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався. А він на кормі, — спав на подушці. (Мр. 4, 37-38)   Ізабелла запізнювалася. Вона завжди запізнювалася.

Ми нерозумні Христа ради… (1 Кор 4,10).   Ніхто ніколи не міг подумати, що Ема – розумна дівчина. Справді, зі своєю солодкою, щирою усмішкою, була якнайбільше сповненою простоти

… І незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, щоб жодне тіло не величалося перед Богом.   Тієї ночі солодощі в кондитерській

Усі люди мають доступ до Бога, але кожен по іншому. (Martin Buber, The way of Man)   Юн мав заледве 19 років, коли успадкував від батька маленький бар. Цей заклад ніколи особливо не процвітав,