У своїй проповіді, виголошеній під час кульмінаційної події Апостольської подорожі до Мальти – Служби Божої у Флоріані, Святіший Отець, насамперед, відзначив той факт, що пасхальний період, який переживаємо, переповнює радістю наші серця, оскільки «святкуємо Христову перемогу, перемогу життя над гріхом і смертю. Це радість, яка перемінює наше життя і наповнює нас надією на здійснення Божих обітниць».
Привітавши учасників богослуження, Венедикт XVI відзначив гарячу гостинність мальтійського народу, яку особисто досвідчив, і якої майже 2000 років тому зазнав святий Павло, прибувши на цей острів. «Протягом вашої історії тут висадилось багато подорожніх. Багатство і різноманітність мальтійської культури є знаком того, що ваш народ почерпнув велику користь з обміну дарами та гостинності з подорожніми, які прибули з моря», – сказав він.
Папа закликав мальтійців і надалі так чинити, однак, не все, що сучасний світ пропонує, є гідним того, щоб його приймати. «Багато голосів намагаються переконати нас залишити збоку нашу віру в Бога і в Його Церкву та самим обирати життєві цінності і вірування. Говорять нам, що ми не потребуємо ні Бога, ні Церкви», – вів далі Венедикт XVI, запросивши слухачів, як відповідь на ці спокуси, поглянути на апостолів, про яких розповідає євангельський уривок, прочитаний цього дня. Вони, досвідчені рибалки, цілу ніч трудилися, але не упіймали жодної рибини. Та ось на березі з’явився Ісус і сказав їм, де закинути сіті, і вони мали такий улов, що не могли його витягнути. «Коли вони покладалися на самих себе, їхні зусилля були даремними, але коли поруч з ними став Ісус – упіймали велику кількість риби. Мої найдорожчі брати й сестри, – закликав Папа, – якщо покладемо наше довір’я на Господа і йтимемо за Його повчаннями, завжди збиратимемо великі плоди».
Далі Вселенський Архиєрей звернувся до уривку з Діянь Апостолів, що розповідає про корабельну аварію, в яку потрапив святий Павло та про гостинність мешканців острова, які прийняли постраждалих. Він зазначив, що для того, щоб вижити, мореплавці були змушені викинути в море снасті та припаси, а Апостол закликав покладати надію лише на Бога. «Ми є спокушувані тим, – зазначив Венедикт XVI, – ніби сучасні високі технології можуть задовольнити кожне наше прагнення та врятувати від небезпек, які нас оточують. Але це не так. У кожній хвилині нашого життя ми повністю залежні від Бога, в Якому живемо, рухаємося й існуємо. Лише Він може захистити від зла, лише Він може провести нас крізь життєві бурі і лише Він може привести нас до безпечного порту, як це зробив зі святим Павлом та його товаришами».
Єдиним «вантажем», який можемо забрати з собою, вів далі Папа, є наші стосунки з Господом, а Він кличе нас до стосунків любові. Святіший Отець запросив звернути увагу на потрійне запитання Христа, яке Він скерував до святого Петра: «Симоне, сину Йони, чи любиш ти мене?». На основі його ствердної відповіді Ісус доручив йому завдання пасти Своє стадо. «І тут бачимо основу кожного душпастирського служіння у Церкві. Любов до Господа – ось що повинно формувати кожен аспект нашої проповіді та навчання, служіння Святих Тайн, нашого дбання про Божий народ» – наголосив Венедикт XVI.
Далі Вселенський Архиєрей звернувся до джерел віри на цих островах, пов’язаної з прибуттям святого Павла та знаками і проповіддю, які він звершував. «З усіх дарів, які були принесені на ці береги протягом історії вашого народу, дар, принесений святим Павлом був найбільшим з-поміж усіх, і вашою заслугою є те, що ви його відразу прийняли та зберегли», – сказав Папа, а далі, промовляючи по-мальтійськи, закликав вірних зберігати передані віру та цінності та подбати про те, щоб, у свою чергу, передати їх не лише своїм дітям, але всім, кого сьогодні зустрічають. «Кожен відвідувач Мальти вражений побожністю її народу, живою вірою, проявленою у святкових богослужіннях, красою її храмів та санктуаріїв. Але цим даром потрібно ділитися з іншими, його потрібно виражати».
З окремим словом Венедикт XVI звернувся до присутніх священиків, пропонуючи їм приклад першого канонізованого мальтійського святого о. Джорджа Прека, який був пастирем, що відзначався надзвичайною покорою, добротою, лагідністю та щирістю, відданістю молитві та звіщенню євангельських істин. З нагоди Року Священства Папа закликав брати його собі за приклад та пам’ятати про запитання, з яким Ісус звернувся до святого Петра: «Чи любиш ти мене?».
А всіх вірних Папа закликав і надалі, з вдячністю за отримані дари, співати гімн прослави Воскреслого Христа, закінчивши проповідь словами святого Павла, Апостола Мальти: «Любов моя з усіма вами у Христі Ісусі!» (1 Кор 16,24).
Залишити відповідь