Ісус Христос на 40-й день після свого воскресіння вознісся на небо, на 50-й зіслав Святого Духа на своїх апостолів. Період від Воскресіння до Зіслання Святого Духа в Церкві називається П’ятдесятницею. Він має свою структуру і включає в себе три великих свята. Про це розповідає о. Василь Рудейко, доктор богослов’я, заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священик храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові.

П’ятдесятниця має свою структуру, а кожна її неділя – назву. Чому так?

Про П’ятдесятницю потрібно говорити у двох контекстах: Великого посту, що триває 40 днів і є часом підготовки до Великодня, і 50-денного пасхального  святкування. Це показує, що подія Воскресіння переважає всі страждання і приготовляння, які ми переживали протягом посту. Цей період від початків Церкви був дуже важливим і святкувався як єдиний і нерозривний. Отці Церкви говорили про нього як про один день.

Сучасний період П’ятдесятниці укладений таким чином, що кожна з неділь є своєрідним Господським святом. Теми неділь відповідають черговому читанню Євангелія від Івана (яке починаємо читати на Пасху). Існує три особливих свята, які ми святкуємо в цей період: Томина неділя (неділя після Воскресіння), свято Переполовинення (25-й день після Воскресіння ГНІХ), Вознесіння Господнє (40-й день після Воскресіння). Вони запозичені або з біблійних оповідань, або ж ідуть за чергою читань Євангелія від Івана.

Наступна неділя після Великодня називається Антипасха або ж Томина неділя. Яка суть цього свята?

Існує багато теорій щодо цього. Я ж дотримуюся тієї, яка каже, що неділя після Пасхи була днем, коли новохрещені християни знімали із себе білий одяг (за давньою церковною традицією вони мали його носити протягом тижня після Хрещення). Скидання одягу супроводжувалося різними обрядами, молитвою і т.д. Правдоподібно, таким є початок свята Антипасхи. Проте згадка про святого апостола Тому цієї неділі говорить про остаточне увірування учнів у Господнє воскресіння. Бо навіть Тома вже повірив, а це означає, що не існує більше ніяких сумнівів з приводу того, що Христос воскрес.

За церковною традицією кожне велике свято супроводжується походом на цвинтар. Саме тому в давнину місця поховання людей були на подвір’ї храму, щоб показати, що Церква є єдиною у святкуванні Воскресіння

Пізніше до такого святкування додалося ще ідея октави, тобто восьми днів після Воскресіння Христового і своєрідне попереднє віддання свята Пасхи. Після Томиної неділі вже немає таких богослужінь, які були протягом Світлого тижня.

Восьмий день по святі Воскресіння називається поминальним днем. Як правильно поминати померлих, адже відомо, що в різних регіонах України це відбувається по-різному?

Починаючи від Світлого понеділка, а подекуди вже від самого дня Пасхи ідуть на цвинтар, щоб пом’янути померлих. Цю традицію можна вважати євангельською, бо у Святому Письмі говориться, що в день Воскресіння ГНІХ «відкрилися гроби і померлі явилися людям в Єрусалимі». Тому люди приходять на місця поховання своїх ближніх, щоб святкувати разом із ними Воскресіння. Це є ще одним підтвердженням, що всі ми помремо і воскреснемо разом із Христом. Насправді усопші були першими, хто почув радість Воскресіння. Бо Він у Велику суботу зійшов у глибини аду і визволив там усіх в’язнів. Тому практично з дня Воскресіння ми можемо поминати померлих аж до Томиної неділі.

Крім цього, за церковною традицією кожне велике свято супроводжується походом на цвинтар. Саме тому в давнину місця поховання людей були на подвір’ї храму, щоб показати, що Церква є єдиною у святкуванні Воскресіння чи свят. І померлі, і живі беруть участь у таїнстві Христа.

Як ми вже казали, кожна неділя в цей період має свою назву. До прикладу, третя неділя є Неділею про мироносиць, своєрідний церковний жіночий день… Ким були ці жінки і чому їх так вшановують?

Церква через особливе поминання мироносиць наголошує на місці жінки в Церкві. Мироносиць називають «апостолками апостолів». Бо вони скоріше від апостолів відкрилися на благовість воскресіння Христа.

Який зміст свята Переполовинення?

Літургісти довгий час ламали голову над тим, куди поділося Свято кучок. Додам, що всі пасхальні свята ґрунтувалися на древньому єврейському календарі. У ньому особливо важливими були три свята: Пасха, П’ятдесятниця та Свято кучок (врожаю).

Відеоверсія розмови: «П’ятдесятниця – період очікування дару Святого Духа», – о. Василь Рудейко

У свято Переполовинення ми святкуємо подію приходу Христа до Єрусалимського храму, яке випадало на єврейське Свято кучок. Період П’ятдесятниці – це період очікування дару Святого Духа. Тому суть цього свята полягає в оновленні старозавітного Свята кучок, яке має послання того, що гряде Святий Дух, який стане джерелом живої води.

Ви ще згадували про свято Вознесіння…

Раніше період П’ятдесятниці був нерозривним. Тому й існує сьогодні збіг  у церковному календарі, бо цей період переривається Вознесінням. У свідченнях перших століть ми бачимо відсутність цього свята. А це тому, що цей період справді вважався неподільним. І віддання свята Пасхи в давнину відбувалося не на 40-й, а на 50-й день. Пізніше, через історизацію свята, Вознесіння набуває великої вартості і зміщує період віддання Великодня. Свято говорить про вознесіння Христа на небо і є певною міри «святом прославлення людського тіла», бо «тілесна природа Христа возсідає по правиці Христа».

Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ

Джерело: news.ugcc.org.ua