Дійові особи: Ведучий, Добрий Пастир, Злий Пастир, овечки

Діти співають пісню, в кінці пісні стук в двері

Ведучий Тихіше, тихіше, хтось стукає. Діти, коли ви заходили сюди, ви стукали в двері? Ні? Напевно, це якийсь гість. Потрібно подивитися хто ж це і запросити його сюди.

заходить Добрий Пастир

Д.П. Мир Вам! Як у вас тут гарно. І ви всі дуже гарні! Це ви так прекрасно співали?

Ведучий Пробачте, дорогий гість, але ми не знаємо хто ви, і як до нас потрапили?

Д.П. Ой, вибачте, що відразу не сказав. Я – Пастир. В мене на полі велику отару овець. Це дуже гарні і смиренні тваринки. Зараз я залишив отару зі своїми молодшими помічниками, щоб піти в місто. Тільки ось самих маленьких взяв зі собою. І ось, проходячи повз вашої Церкви, я почув ваш прекрасний спів, зайшов послухати. А ще ви пісні якісь знаєте?

діти співають Різдвяну пісню

Д.П. Різдво – це прекрасне свято. А ось мій дідусь був свідком тієї дивної ночі, коли ангели явились вівчарям на полі і співали: “Слава в вишніх Богу”. Адже він також був вівчарем. А ви що-небудь знаєте про цю славну подію? Знаєте? Так? А може ми з вами побавимося в дуже цікаву гру? Мої маленькі овечки будуть вам задавати запитання, а ви будете відповідати. Добре?

Д.П.  Так, діти, ви непогано знаєте історію про Різдво. Але може ви ще заспіваєте пісню про “Маленьку овечку”?

діти співають пісню

Д.П. Діти, а ви знаєте, хто цей Пастир?

діти Ісус Христос, Господь

Д.П. Так, в Біблії написано , що Господь – Пастир мій. Хто-небудь з вас знає, де це записано в Біблії? … Так, правильно, це 22 псалом. А чи хтось може розповісти вірш про овечку?

Вірш

Д.П. Так, діти, Господь – наш Пастир. Але ви знаєте, що бувають і злі пастирі, які не люблять своїх овець? Насправді, вони зовсім не пастирі, а розбійники, і ходять не через двері, а лізуть через паркан. Пам’ятайте, що тільки розбійники так роблять. Ці злі пастирі кличуть за собою овечок, щоб пізніше погубити. Тому нам потрібно бути дуже уважними і слухати голос тільки свого Пастиря. Ну, дітки, мені вже потрібно спішити до своїх овець.

Ведучий Діти, ви хочете, щоб Добрий Пастир ще залишився? Так? Просимо його?

Д.П. Ні, не можу. Мені дуже потрібно йти.

Ведучий Але ж ви до нас ще прийдете?

Д.П. Я постараюся. Може, я ще прийду. А ви залишайтесь і продовжуйте спілкування. На останок, заспівайте мені ще одну пісеньку.

діти співають пісню, заходить злий пастир

З.П. Ви хто такі? А чому ви тут зібралися? У вас що – свято?

діти Так!

З.П. А чому ви так гарно одягнуті? І чому все таке гарне? Яке ж це свято, скажіть?

діти Різдво

З.П. Що? Різдво? Яке Різдво? Ви що, віруючі?

діти Так!

З.П. Неправда! Ніякий Христос не народився!

Ведучий Зачекайте, ви хто такий? Ми вас не кликали?

З.П. Я – пастир! Я хочу бути і вашим пастирем!

Ведучий   до дітей   Правда наш пастир зовсім не такий, діти? Ви хочете, щоб він був вашим пастирем? Давайте його проженемо!

З.П. Зачекайте, не проганяйте мене! Я добрий, я вам навіть подарунки приніс. Ось… Дістає пістолет, рогатку Я дуже люблю дітей, я люблю їх вчити. Ось ти, наприклад, вмієш красти? Ні? Хочеш, навчу? А ти, обманювати вмієш? А битися? Ви що… не хочете вчитися? І ти не хочеш? І ти?

Ведучий Діти, та що ж це таке? Чому він нас хоче навчити? Давайте покличемо на допомогу Доброго Пастира!

діти Добрий Пастир! Добрий Пастир!

З.П. Ой, не потрібно його кликати!!! Тихіше! Тихіше! Хтось йде! Це Добрий Пастир! Я втікаю!..

Д.П. Ви мене кликали, діти? А чому ви такі схвильовані? Що у вас тут трапилося? Що ви кажете? У вас був злий пастир? Що ж він вам говорив? Що пропонував? Що? Залишив у подарунок пістолет і рогатку? Як негарно! А чому ви не говорили, щоб він йшов від вас? Говорили? Так значить, він дуже намагався навчити вас поганим речам? Але ж ви всі тут віруючі, так? А злий пастир не хоче, щоб ви вірили в Бога. Адже віруючі не можуть бавитися такими забавками. Пам’ятаєте, що співали ангели: “На землі мир!”

А якщо ми вже зараз будемо бавитися такими іграшками, хіба в нас буде мир? Чому ж він вас ще вчив? Красти? І битися? Ох, діти, я шкодую, що залишив вас! Але я вчасно прийшов, адже злий пастир міг забрати вас зі собою. Він за тим і приходив. Тепер ви його знаєте. Будьте дуже уважні стережіться його.

А тепер я розповім вам про хлопчика Бориса. Борис був пастушком. Він дуже любив Слово Боже. Коли проповідник пояснював йому вірші з Біблії, він дуже старався їх вивчити на пам’ять. Якось треба було вивчити вірш: “Господь – Пастир мій. І проповідник порадив вивчити цей вірш на пальцях. Знаєте, як це? “Господь” – загинаєш один палець, “Пастир” – другий, коли говориш “мій” – третій.

Борис часто повторював цей вірш на пальцях.

Якось, коли він, як завжди, пас своїх овець, почалася сильна злива. В темноті Борис загубив по дорозі вівцю, розшукуючи її, він впав зі скали. Коли його знайшли, він був мертвий, і міцно стискав три пальці в долоні. Мама Бориса і проповідник знали, що це означає. І хоча їм дуже не вистачало Бориса, вони знали, що він пішов до свого Пастира.

Діти, ви розумієте, хто наш Пастир? І його овечки прославляють свого Пастира. Давайте і ми Його прославимо. Хто знає якісь Різдвяні вірші чи пісні?

діти співають і розповідають вірші

Д.П. Діти, я хочу, щоб ми з вами на прощання повторили вірш на пальцях. “Господь – Пастир мій”.
Діти, ви знаєте, я вам приніс подарунки. Не такі, як злий пастир. Я приніс вам хороші подарунки  дістає зі своєї сумки і показує дітям. Я попрошу ваших вчителів допомогти мені роздати вам подарунки. Тільки давайте спочатку помолимося нашому Пастирю.

Після молитви дітям роздають подарунки.