ДЕ ЗНАЙТИ ЛІК ОД ДЕПРЕСІЇ? АБО ВІДПОВІДЬ НА ПРОГНОЗ ЕПІКРИЗУ
Ольга ГРОМИК, редактор, маґістр наук про родину, випускниця Католицького Університету ім. Кардинала С. Вишинського у Варшаві
На тлі різкої втрати всеукраїнського оптимізму весь тиждень читаю «Тиждень», що, як останній із «могікан» (істинно українських мас-медіа) ще з'являється у Львові. Купуючи журнал у кіоску, чую запитання продавця: «Як на роботі, чи платять?» — «Так, копійки», — відповідаю. За таких умов для виживання потрапляю у рейтинг «жінки за 35 і чорний шоколад»… А все через кризу, про яку знають навіть мої сини: триліток і чотириліток. Якщо «фізично» сяк-так «протримаємося» на шоколаді (чи вистачить на нього копійок?), то душевному станові какао не зарадить. Що нас покріпить ?
Українці добре знають вислів: «Не тільки я страждаю, є люди, яким ще гірше». Це не злорадство над бідою ближніх, а лише бажання бути в групі, краще скажемо, в спільноті. Тоді проблеми однієї людини поділені на всіх… І їх начебто стає менше, або вони вже не такі пекучі, адже знаєш, що з ними інші також борються і їх перемагають. Та все ж Усесвітня Організація Здоров'я ще десять літ тому нарахувала близько 100 мільйонів людей у світі, що потерпали від депресії.
Депресія атакує також і віруючих, але від неї є лік. У Бібліїчитаємо, що такого стану зазнали старозавітні Ілля, Саул, Йов, Єремія, Псалмопівець… Тож слід і нам повчитися про те, як розпізнати в собі цю «недугу» й осягнути духовну мудрість, щоб її побороти. Розкриємо Книгу Псалмів…
Депресія — не ганебне явище
Псалом 42 і 43 знімає таємничу заслону із поняття «депресія» і заохочує до її подолання. Псалмопівець описує свій пригнічений стан, порівнюючи себе з ланню, що прагне до водних потоків. Воднораз сльози стали йому хлібом удень і вночі, коли день-у-день говорять: Де Бог твій? Слова ці виражають якраз те внутрішнє безсилля, що характеризує депресію.
Автор псалма втратив батьківщину, опинившись на вигнанні, й усе, що мав: працю, зарплатню, а також колег і приятелів, тепло й радість од спільної молитви, а в глибшому розумінні — відчуття власної вартості. Хоч пригас у нім духовний запал, та він не втратив віри. Теперішня внутрішня посуха й спрага є протилежністю до того, що відчував у минулому, тому це сильно болить його. Великої бо туги зазнає людина, коли втрачає щасливе минуле: Про це я згадую і душу виливаю перед собою.
Існування цих двох псалмів показує нам, що в Божих очах депресія не є незвичним або ганебним явищем. Тож людина (як і Псалмопівець), що її переживає, не має права соромитися чи ховати свої відчуття. Ці псалми не були б у Біблії, коли б Бог не мав великої і милосердної любови й співчуття до тих, що страждають.
Ностальгійний погляду минуле чи крок у прийдешнє?
Із часом у душі біблійного страдника настає переломний момент, духовний поступ, що й буде першим ліком од депресії. Він молитовно взиває до Господа: «Пошли світло Твоє і Твою правду: вони нехай мене ведуть. Ніч життя змінює день, а сльози осушує радість». Що викликало цю велику переміну? Відповіддю є такі слова довготерпеливця: «Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду Його прославляти, Спасителя обличчя мого й мого Бога». Так Псалмопівець зробив рішучий крок уперед, до визволення від внутрішнього пригноблення.
Стосовно цього слід пам'ятати, що весь Псалом 42 є ніби спогляданням у минуле, спогляданням нав'язливим й незбувальним, ностальгійним, що заважає вирушити в майбутнє. Звичайно, не може бути чимось поганим втішати себе приємними спогадами, але є тонка межа між радісним задивлянням у минувшість і хворобливим, повним жалю, поглядом назад, на те, що втрачено. Тож Псалмопівець показує, і цього треба навчитися, що слід звільнитися від минулого й прагнути йти вперед — «На гору Твою й до Твоїх наметів». Так Божа ласка перемінює серце болящого, котрий у важких випробуваннях зберігає довір'я до Нього.
Псалми 42 і 43 прямо й глибоко розкривають проблему депресії і дають християнську відповідь на питання про лік від неї: «Бог — твердиня моя». Слова ж ці свідчать про зрілість духовну. Можеш сказати: «Я знаю все це про Бога й чув багато разів». Одначе справжня зміна починається тоді, коли робиш рішучий крок від знання до віри. Довірмо Богові свою будучність, нехай до неї ведуть нас Його світло і наша вірність. А це можливо — прочитай у Біблії.
Схожі публікації
Анонси
Категорії публікацій
- Анонси (1)
- Капеланство (79)
- Лицарі Колумба (1)
- Милосердний самарянин (72)
- Молодь Чарнецького (37)
- Новини (506)
- Офіційно (265)
- Прохання про молитву (77)
- Розклад богослужень (1)
- Статті (403)
- Антивірус (44)
- Для дітей (9)
- Життя у Христі (25)
- Інтерв'ю (34)
- Історія УГКЦ (7)
- Оповідання (20)
- Проповіді і духовні науки (84)
- Релігієзнавство (39)
- Роздуми (51)
- Церковні свята (61)
Залишити відповідь