Постійним прагненням кожного християнина повинно бути ретельне утримання себе в чистоті сумління, щоб бути вільним від усякого гріха, вживаючи найціннішого та найуспішнішого ліку, який подає нам Христос – Спаситель людських душ, для усунення будь-якого компромісу зі злом.

Сповідь – це дар Божого всепрощення. Цей неоцінений дар Господь подає людині щоразу, коли вона в покорі визнає свої провини. Любов Христова завжди прагне підняти людину з кожного її падіння та зневіри, знаючи добре, що сатана зводитиме її всіма можливими способами, щоб довести її до гріха, до спротиву Божій волі.

“Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що Його бояться. Він знає з чого ми зліплені, Він пам’ятає,що ми – порох ” (Пс. 103, 13-14)

Бог, багатий милосердям, не бажає смерті грішника, але бажає, щоб він навернувся і жив, жив життям дітей Божих. (пор. Езек. 33,11)

Господь через своїх посланців-пророків постійно закликав нас до покаяння: “Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед моїх очей нікчемні ваші вчинки, перестаньте творити зло!

Навчіться добро чинити, шукайте правди, захищайте пригнобленого, обороняйте сироту, заступайтеся за вдову!

“Ходіть же й розсудимось, – говорить Господь,- коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли мов кармазин, були червоні, стануть як вовна. Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни” (Іс. 1, 16-19)

Тяжкий гріх називаємо смертним гріхом, бо він спричинює смерть нашої душі, позбавляє її освячуючої ласки, проганяючи з неї Святого Духа.

Ласка Божа – це життя нашої душі. Через сповідь, щирий жаль і тверде бажання виправлення, розгрішення та покуту святий Дух повертається до душі каянника, відживляє її освячуючою ласкою і сам знову оселяється в очищеній від гріха душі.

Саме через добру сповідь і через повернення Святого Духа наша душа відроджується до Божого життя, бо в ньому ми стаємо знову дітьми Божими. Через гідну сповідь Господь Бог повертає нам також усі наші заслуги і скарби на небі (Мт. 6, 19-21), які ми втрачаємо через смертний гріх.

І, дійсно, після покірної і щирої сповіді кожний навернений грішник відчуває у своїй душі велике полегшення, бо в його серце знову вселяється мир Божий і спокій, а Святий Дух – небесний наш Утішитель – виливає на його душевні рани бальзам невимовної радості і втіхи. Ось чудо Божого милосердя для кожного наверненого грішника!

Нам необхідно часто сповідатися, бо всі ми – грішники і тому потребуємо духовних ліків на душевні рани, а ними є Боже милосердя, яке виливається на наші зболені душі через святу Тайну Покаяння.

Через часту сповідь у душі збільшується освячуюча ласка Божа яка додає нам сили для боротьби “проти духів злоби”. Сповідь допомагає нам краще пізнати злобу гріха, додає нам огиди до нього, як до джерела всякого лиха. Сповідь стає сильною охороною проти гріха.

Сповідь – це ключ до Небесного Царства і певний шлях до вічного життя. Тож сповідаймося часто, щоб мир Божий завжди перебував із нами!

Владика д-р Софрон Мудрий, ЧСВВ, “Сповідь – джерело ласки”, стор. 9-11