174. Етичні роздуми на тему цінности, якою є життя людини, від самого початку супроводжували християнство. Тематичний обсяг цієї проблематики значною мірою збільшився завдяки швидкому прогресові біомедичних наук, який ознаменував собою другу половину 20 століття. Розшифрування геноми людини, генна терапія, клонування тварин, можливість клонування людини, штучна зміна статі, екстракорпоральне запліднення, лікування з викорис­танням ембріональної тканини, евтаназія, трансплантація органів, застосування трансгенних рослин для харчових цілей — це неповний перелік нових проблем, які потребують усвідомлення з біоетичних християнських позицій. Цей розвиток супрово­джується виникненням у кінці сімдесятих років минулого століття нової галузі етики, названої біоетикою .

175. Уперше термін "біоетика" ввів у 1971 році американський онколог Ван Ренсселер Поттер з метою виокремлення вчення про моральність людської поведінки з позиції біологічно-медичної галузі та інших соціяльно-орієнтованих наук про життя. Біоетика — це наука, що вивчає та аналізує моральність людських дій у біологічно-медичній галузі та в охороні здоров'я, стосовно її відповідности моральним нормам і вартостям (68). Безперечно, утвердження засад біоетики внесе відповідну частку в практичну реалізацію в суспільстві основних засад християнського буття, побудові цивілізації любови та формування здорового способу життя громадян. Дані біоетики є додатковим імпульсом для поглиб­лення богословського розуміння гідности людської особи, бо висвітлюють досі невідомі аспекти людського існування.

———————————————

68 W. T. Reich. Encyclopedia of bioethics, т. 1. New York 1978, с. ХІХ.

Джерело: http://old.ugcc.org.ua/ukr/library/moral/12/