Хто з нас не мріяв побувати у Римі, Венеції чи Будапешті? Нещодавно таку прочанську поїздку здійснила група жителів нашого міста. А це, в основному, школярі середнього та старшого віку, студентська молодь, люди старшого віку.
Після тривалого переїзду і чекань на кордонах наша група, якою опікувався декан УГКЦ, настоятель храму Блаженного Миколая Чарнецького о. Михайло Сукмановський, прибула у нічний Будапешт. І хоч були трохи втомлені, проте всі, як один, погодились на нічну екскурсію по Дунаю з келихом шампанського. З борту прогулянкового катера милувалися нічним Будапештом, слухали цікаву розповідь нашого гіда Тетяни про це чудове європейське місто…Нашу увагу привернула гарно підсвічена Замкова гора, яка носить назву і пам’ять Святого Геллерта, який хрестив язичницьких угрів, та її сусідка – велична скеля і пагорб, який лежить між ними і носить турецьку назву Табан.
У 17 столітті тут, на Замковій горі, був збудований перший замок, а згодом і маленькі халупки. Це невеличке поселення було гордістю Буди – столиці історичної Угорщини.
З цікавістю ми оглядали красиві будівлі Королівського палацу, ланцюговий міст та міст Ершебет, інші не менш красиві мости, які з’єднують два береги Дунаю, з’єднують Буду і Пешт.
Цікава історія ланцюгового моста, який було закладено у серпні 1842 року, а вже через сім років він був зданий в експлуатацію. За легендою, учень шевця під час урочистого відкриття мосту помітив, що скульптор Янош Маршалко, який виліпив левів обіч мосту, забув зробити їм язики, а скульптор після цього кинувся у води Дунаю і втопився. Та в легенді, звичайно ж, нема правди. А скульптору довелось пояснювати, що леви поховали свої язики від сильної спеки.
Наступного дня нас очікувала довга дорога до сонячної Італії, у Венецію.
Венеція розташована на північному сході Італії на 122 островах. Завдяки численним широким і вузьким каналам, чудовим мостам і будівлям – це одне із наймальовничіших міст світу. А назва міста походить від слів NUOVI VERUTI, що означає «нові прибульці». Поселення на островах виникло у 5 столітті, а вже у 9-10 століттях перетворилось на велике торгівельне та ремісниче місто, яке вело жваву торгівлю з багатьма країнами Європи та Східної Азії.
Венецію пронизують 175 каналів, а один із найбільших – Великий канал – є головною транспортною артерією міста. Сполучення тут здійснюються маленькими річковими трамвайчиками.
Майже о 23 годині наша група на такому трамвайчику добралась до однієї із найкрасивіших площ Венеції – площі Святого Марка. Тут завжди багато туристів, навіть у нічний час. І вона є, по суті, центром Венеції А однією із визначних пам’яток площі Святого Марка є величний п’ятикупольний собор Святого Марка. Його збудовано ще в XI столітті над гробницею Святого Марка, який є покровителем Венеції. Цей собор викладено із цегли, але його первісних стін уже не видно з-під мармурових плит, якими декоровано будівлю. У собор веде п’ять входів, які прикрашені монументальними порталами, а інтер’єр прикрашають мозаїки на теми Старого та Нового Завітів.
Кожного року в лютому у Венеції відбувається карнавал, який триває десять днів. У час святкування тут можна побачити численну армію циркачів, фокусників, акробатів, паяців, а простий люд одягає костюми вампірів, гвардійців, архангелів, амазонок тощо. За своєю грандіозністю цей карнавал поступається лише карнавалам Ріо-де-Жанейро.
Та час екскурсії невпинно минає, ми знову в автобусі – прямуємо до серця Італії – Риму. Весело гуркоче двигун, а колеса дорожнього лайнера європейського класу, яким керують досвідчені водії Мар’ян Стратой та Ігор Буряк, намотують на колеса нові кілометри доріг. З раннім досвітком впадають у вічі чудові краєвиди: гори і гірські ущелини, виноградники і оливкові гаї. Наш автобус мчить то довгими тунелями, прорубаними в скелях, то високими віадуками. І хоч дорога трохи втомлює, та незчулися, як прибули до Риму. Маленька автобусна екскурсія містом, і ми прямуємо до Формії на березі Середземного моря. Поселившись у тризірковому готелі, який розташований біля пляжу, привівши себе до порядку, знову прямуємо до Риму, на площу, де розташований собор Святого Петра.
Тут нас зустрів Олег Кравчук, який довгий час проживає в Римі, студіював богословські науки. Він і провів з нами пішохідну екскурсію визначними та історичними місцями старого Риму. Ми отримали можливість відкрити для себе архітектурну, історичну та художню спадщину вічного міста, оскільки римська цивілізація, поряд із цивілізацією Еллади, лягла в основу всієї європейської культури.
Рим є своєрідним живим свідком багатовікової історії Заходу. А тому і побачити все, а тим більше описати, двох днів екскурсії замало. Ми побували біля Колізею, доторкнулися до стін живої історії, відвідали також Пантеон. Після пожежі він був відбудований і перетворений на церкву. У Пантеоні поховані такі видатні постаті як художник Рафаель, архітектори Бальтазар Перуцці та Віньола, король Віктор Еммануїл II, королева Маргарита та інші.
Побачили ми також і фонтан Треві, збудований у XVII столітті архітектором Сільві на замовлення папи Климентія XII.
Вразив нас своєю красою і граціозністю Венеційський палац, який знаходиться на Венеційській площі, а також пам’ятник королю Віктору Еммануїлу II.
Побували ми і у соборі Святого Петра, який був збудований в 324 році імператором Костянтином на честь святого апостола Петра, відвідали Ватиканські гроти, які знаходяться в підземеллі під собором. Тут захоронені всі Папи, в тому числі і Папа Іван Павло II. А мені випала нагода побувати і на куполі собору. А закінчилась наша екскурсія Римом Службою Божою у греко-католицькій церкві Святої Софії, яку збудував для греко-католицької громади Блаженний Йосиф Сліпий після повернення із заслання в Сибір. Відправив Службу Божу отець Михайло Сукмановський.
І знову наша дорога пролягла через Будапешт. Тут ми зробили вже денну пішохідну екскурсію по Будійських горах, побачили Будійський замок, відвідали музей Марципанів. Серед багатьох чудових витворів кулінарної справи тут можна побачити марципанову скульптуру королеви Сісі в натуральну величину, рибацький бастіон, будівлю парламенту та багато інших чудес.
Здійснили ми і прогулянку площею Героїв, парком, який носить назву «міський гай», побували в базиліці святого Іштвана. І, звичайно, — у всесвітньовідомій купальні Сечені. Тут мали змогу прийняти термальні ванни, гідромасажі, купались у басейнах, наповнених також термальними водами, прекрасно зняли дорожню втому.
А далі наша дорога пролягла до міста Егер, де дегустували вина і ласували смачним гуляшем. Наша екскурсійна поїздка видалась дуже цікавою. І за все це прочани щиро дякують отцю Михайлу Сукмановському – настоятелю церкви Блаженного Миколая Чарнецького, їмості Оксані, а також водіям автобуса.
Ігор ТОРСЬКИЙ
Анонси
Категорії публікацій
- Анонси (1)
- Капеланство (79)
- Лицарі Колумба (5)
- Милосердний самарянин (72)
- Молодь Чарнецького (37)
- Новини (506)
- Офіційно (265)
- Прохання про молитву (62)
- Розклад богослужень (1)
- Статті (403)
- Антивірус (44)
- Для дітей (9)
- Життя у Христі (25)
- Інтерв'ю (34)
- Історія УГКЦ (7)
- Оповідання (20)
- Проповіді і духовні науки (84)
- Релігієзнавство (39)
- Роздуми (51)
- Церковні свята (61)
Залишити відповідь