І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався. А він на кормі, — спав на подушці. (Мр. 4, 37-38)   Ізабелла запізнювалася. Вона завжди запізнювалася.

Ми нерозумні Христа ради… (1 Кор 4,10).   Ніхто ніколи не міг подумати, що Ема – розумна дівчина. Справді, зі своєю солодкою, щирою усмішкою, була якнайбільше сповненою простоти

… І незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, щоб жодне тіло не величалося перед Богом.   Тієї ночі солодощі в кондитерській

Усі люди мають доступ до Бога, але кожен по іншому. (Martin Buber, The way of Man)   Юн мав заледве 19 років, коли успадкував від батька маленький бар. Цей заклад ніколи особливо не процвітав,

Звичайно я не розповідаю свої сни іншим людям, але я хотів би поділитися з вами одним незвичайним сном, який мені один раз приснився. Як християни ми добре «знаємо»

Коли Ісус помер на хресті, сумувала вся природа. Земля дрижала, сонце затемнилося, морозний вітер дув понад Голгофтою. Довкола завмерло все життя. Трава зів’яла, квіти

Колись жила собі людина, яка була така маленька, як вушко голки. А може, ще менша. Була дуже малесенька, але сильно хотіла вирости! Подумати тільки: усього п'ятнадцять

День закінчується, і змучений, ти повертаєшся додому. Вмикаєш радіо. Чуєш коротке повідомлення про те, що в малому індійському селі кілька жителів померло від грипу.

ПІД ПОКРОВОМ СВЯТОГО ЙОСИФА о. Мелетій БАТІГ, ЧСВВ Ешелон із в'язнями безупинно мчав на схід лісами Сибірської тайги. На той час в'язнями були цілі сім'ї, які вивозили

Отець Роман повертався додому з Зарваниці. Дорогою він усе пригадував ті події, які йому довелося пережити за два дні відпусту. У його пам’яті виринали велика кількість