Чого ж чекає від мене Серце Бога?

Воно нічого не просить від мене. Воно поряд, щоб нагадати: я повинен любити так, як тільки можу, маю силу, і як наслідок – все більше відчуватиму Його присутність. Воно навчить мене впізнавати і ті місця, яким Воно дає перевагу. Завтра я відкрию Його в тому місці, яке Йому приємне. Із ласки до мене Воно стане знову відчутним, а може навіть видимим.

Воно втомилось ховатися, Воно хоче вийти на світ, щоб його побачили, тому й побажало прийти до мене. Я не смію відповісти Йому – я відчуваю свою неспроможність. Воно переконало мене, що Йому приємно бути разом зі мною. Його образить моя відповідь: я ж не почуваю себе гідним такої великої честі. Я беру Його Серце в обійми і притискаю до грудей, ніби улюбленого друга.

Що я можу ще дати Йому?

Я не можу запропонувати Йому нічого, окрім моєї щирої дружби і повного безумовного довір'я. У мене є трошки любові, і я віддаю Йому цю малість, і віднині Він – той, хто робить все для мене. Серце Його – друг, котрого я шукав усе життя і ніде не знаходив, тепер у мене є Воно, у мене є все, адже друг мій – сам Господь.

Боже Серце передає мені тепло цієї дружби. Його дружба зробить мене другом усіх, хто Йому друг, усіх тих, хто бажає бути Його другом; вона зробить мене другом і тієї людини, яка не знає, що у неї є лише один справжній друг: Серце Боже.

У думках я повертаюсь до тих, хто не схотів бути мені другом. Тепер, впевнений у Його любові, я впевнений і в тому, що зумію зберегти дружбу тих, до кого я тягнусь. Без сумніву, я зумію цілковито заволодіти їх любов'ю; цілковито, бо я хочу розділити її з ними. Це Він тепер усе влаштує для мене.

Це Він скеровує кожен крок, і Він більше не потерпить, щоб ті, кого Він вибрав, знову віддалялись від Нього, роблячи вигляд, ніби вони хочуть бігти лише від мене.

Його Серце – запорука повернення всіх тих, кого Він покликав. Не можна більше гаяти час. Настала пора навернення, повернення додому. Це Він. Він бажає цього, Він так вирішив! За Його волею Його Серце торжествує у серцях усіх люблячих. Гроза, що налякала Його паству, минулася. Серце Його – веселка, яка кличе усіх нас разом повернутися, прислуховуючись до Його волі.

У світі багато нещасть, та найгірше з усіх – хвороба. Хворобою я називаю неготовність зрозуміти, на що здатна Любов, Його Любов і Любов до Нього. Вона – безкрає море благ і радостей, скарбів, які відкриті небагатьом і якими майже ніхто не вміє розпорядитися. Лік від цієї хвороби – у тому ж безкайому океані, в якому людина може знайти все і в якому ми досі майже нічого не знаходили.

Благо, що ми його одержуємо, виходить від повноти Його Серця, але тепер Він хоче, щоб ми навчились шукати і просити. Запаси його благ невичерпні, багатства, дані нам, безмежні, та вони будуть даровані лише тим, хто Його зажадає і навчиться Його просити.

Достатньо просто попросити Його про допомогу: єдиний промінь, що виходить з Його Серця, з'єднає нас з джерелом всього, з радістю усіх.

Часом любов перетворює нас у полонених чийогось серця, та Я випущу вас на волю з темниці цього серця. Я визволю вас, і ви складете разом зі Мною серце єдине.

У Серці Моєму ви будете прислухатися до Мене; в серцях ваших я говоритиму; скажу вам, що для вас добре. Благо, яким Я хочу наділити вас, це вміння завжди слухатися Мого голосу. Навчитесь слухатися, і ви відчуєте, як заволодіє вами істина. В мені ви почуєте голоси всіх тих, кого ви любили. За ту любов, що з'єднувала їх з вами, вони перебувають в Моєму Серці. Їхня Любов до вас, ваша Любов до них – усе це було Мною.

Любов, що її прийняли від інших і що віддали, зостанеться тут, вона живе в усьому. Кожен з ваших вчинків, здійснених в любові, існує і далі продовжує жити в Моєму Серці. Слухайте голоси улюблених, це – Мій голос. Тут ви знову здобудете все, що ви любили, усіх тих, кого ви любили.