Великоднє привітання
Верховного Архиєпископа Києво-Галицького
Української Греко-Католицької Церкви
Блаженнішого Любомира

Високопреосвященним та Преосвященним Владикам!
Всечеснішим і всесвітлішим священнослужителям!
Високопреподобним і преподобним ченцям і черницям!
Дорогим у Христі братам і сестрам – мирянам!
Мир у Господі і Боже благословення!

Дорогі у Христі!

Наближається празник всіх празників і торжество всіх торжеств – Воскресіння Христове. З цієї нагоди сердечно вітаю усіх вас та бажаю вам святого та радісного Великодня. Особливо цього року, який проголошений Роком християнського покликання з наголосом на покликанні до богопосвяченого життя, хочу привітати тих, що в монастирях, чинах, згромадженнях та інститутах спільнотного життя здійснюють свій чернечий подвиг: освячують свої душі, служать Богові та ближнім. Дорогі ченці та черниці, нехай милостивий Господь кріпить вас, благословляє ваш подвиг та дає нашій святій Церкві якнайбільше покликань.

Рівно ж вітаю членів нашої Церкви, які останніми роками виїхали в різні країни світу, шукаючи засобів для покращення свого життя. Питання міграції стане основною темою цьогорічного Синоду Єпископів, який відбудеться у вересні цього року. Ми міркуватимемо над тим, як маємо вам служити у нових обставинах вашого життя. Тому, коли через тиждень зустрічатимете разом зі своєю громадою воскреслого Христа, будьте певні, що ми за вас молимося і стараємося допомогти вам розв’язувати нелегкі проблеми емігрантського життя.

За рік, від минулого Великодня, відбулося багато змін в економічній, політичній і соціальній сферах суспільства в усьому світі та, зокрема, в Україні. Така мінливість нашого буття може нас налякати і знеохотити. Однак щорічне святкування найбільшого в літургійному році празника Христового воскресіння нагадує нам, що на противагу нестабільності подій нашого земного життя слід поставити те, що Боже, яке є тривалим і незмінним. І ця правда дає нам підставу для нашої віри і надії.

На людські плани та діяльність впливає багато внутрішніх і зовнішніх чинників, тому ми не можемо на них будувати свого життя. Натомість Божа правда і любов не минає, а слугує надійною основою для нашого існування і спонукає нас із глибоким спокоєм у серці віддати себе у руки предоброго Небесного Отця.

Ісус Христос усе своє життя на землі присвятив проповіді про свого Отця, а своїм воскресінням це остаточно і назавжди підтвердив. Тож зустрічаймо цей великий празник, цей доказ Божої турботи про наше добро, з великою радістю і вдячністю. Бажаю вам, дорогі у Христі, такого розуміння змісту всього життя Ісуса Христа від чудесного зачаття до світлого воскресіння. Оминаючи всі земні тривоги, з твердою вірою у Господа Бога, у щирій надії зустрічаймо Воскреслого та приймімо Його любов, і тою вірою, надією та любов’ю ділімося з усіма ближніми.

Христос воскрес!

+ ЛЮБОМИР

Дано у Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
16 березня 2010 року

Доручаємо всечеснішим та преподобним отцям-душпастирям в усіх єпархіях та екзархатах Української Греко-Католицької Церкви прочитати це привітання на всіх Святих Літургіях у Квітну неділю.