Дитячий табір в Монастирку «В контакті з Богом 2011р. Б»

Минулого тижня з 11 по 16 липня у с. Монастирок, що на Золочівщині, проходив табір для дітей, віком 10-16 років. В цьому таборі були залучені діти з парохій Блаженного Миколая Чарнецького (м. Золочів), с. Монастирок, с. Копані, с. Обертасів, с. Козаки, – понад 100 дітей. Духовними особами і головними організаторами табору були о. Юрій Галабуда і о. Михайло Городиський. Також велику допомогу доклали аніматори зі Львова: Дана, Іра і Олег. Всі ці люди приклали багато зусиль для того,щоб табір для дітей став в першу чергу духовним зростом, відпочинком, а також пізнавальним у різних галузях потрібних кожному християнину. Кожний день був спрямованим у певному напрямку розвитку контакту з собою, ближнім, батьками, Богом.

З самого ранку у понеділок 11 липня почалася метушня на місті де мав розташуватися табір. Підготовлялися намети для дітей, душова, навозилися дрова, багато мешканців села Монастирок раду допомагали у цій підготовці. Перший день став днем знайомства оскільки було багато дітей з різних місцевостей, а метою табору також і було, якомога міцніше згуртувати дітей і показати їм, як потрібно жити у таких умовах життя, де постійно є важливою підтримка один одного. Діти були поділені на чотири групи в залежності від віку, за кожною групою був закріплений аніматор, який був відповідальний за дітей і який плідно працював з групою. У вечері кожна група придумала собі назву: «Віч-на-віч», «Позитивчики», «Єралаш» і «Хрущі», почали складати пісню і девіз своєї групи. У вечері табір накрили сильні хмари, з яких полився сильний дощ, пострашили блискавки і громовиці і аме з першого дня діти показали свою згуртованість і готовність служити один одному. Кожен допомагав, як міг іншому, одні укріплювали намети, інші підтримували менших дітей, щоб ті не боялися, і головне, що не забували діти про молитву, вони вже тут почали молитися, щоб Бог провадив їх під час цієї бурі. Мокрими були лише деякі речі.

У вівторок Церква святкувала великий празник апостолів Петра і Павла. А парохія о. Михайла Городиського у селі Обертасів має своїх патронів апостолів Петра і Павла, тому зранку цілим табором діти вирушили у с. Обертасів на прощу, щоб розділити радість і привітати парохіян села з празником. Урочисту Літургію очолили троє отців (о. Михайло Городиський, о. Іван Коваль, о. Юрій Галабуда), а своїм ангельськими голосами діти очолили Літургію. По завершені Літургії хор парохії Блаженного Миколая Чарнецького виступили з концертом, до якого ретельно готувалися, було освячено воду, всі приступили до мирування також люди могли приступити і поцілувати Євангеліє, яке купив для парохії і яким користувався парох цієї парохії, а тепер блаженний о. Роман Лиско. Після літургії і концерту парохіяни пригостили дітей смачним борщом і солодощами. Вернувшись у табір діти мали можливість пограти у футбол, волейбол, а також завершували складати свої пісні і девізи. У вечері для дітей у клубі с. Монастирок була проведена дискотека, де діти веселилися і танцювали.

Кожний день починався з ранішньої розминки під музику, це було дуже корисно і весело для дітей, а також аніматори вчили дітей танцювати банси, кожного ранку вони вивчали щось нове. Центральним місцем у таборі кожний день це була Свята Літургія на якій діти духовно збагачувалися і слухали науки, які відповідали темі дня. Діти мали можливість приступити до Святої Сповіді, щоб згодом можна було приступити до Святого Причастя і наповнитися Христовою присутністю на цілий день, таким чином діти старалися жити за християнськими нормами. Кожного дня для того, щоб діти колись, як відвідують це село мали, що згадати мали працю при парохії. Їхніми руками було почищено і помальовано фундамент церкви, посаджено деревця та кругом церкви, прибирання території, займалися благоустроєм біля фігури Матері Божої, при в’їзді в село.

У середу проводилися спортивні змагання серед команд, на яких діти проявили мужність, витривалість і згуртованість у своїх командах. По завершенні кожна група представили свої плакати, девізи, пісні, і було визначено найкращий плакат. У цей день діти переглянули цікавий фільм про дружбу, по завершені якого було обговорено події цього фільму і зроблено деякі висновки.

У четвер діти мали змогу покупатися на ставі, який був недалеко від табору. Під вечір була організована «велика гра» по цілому селі, на якій діти більше познайомилися з важливими місцями села і проявили свої інтелектуальні і спортивні здібності. А також кожна команда підготувала свій прапор. А у вечері знову була дискотека для дітей.

В п’ятницю продовжили купатися і зіграли гру з водяними кульками, було дуже весело і кумедно. По обіді старші хлопці на чолі із п. Русланом Наливайком зробили великий березовий хрест, з яким ми здійснили Хресний похід до сусіднього села Козаки. В цей день цей хресних похід ми приурочили покуті за наші гріхи і пам’яті тих які загинули на війні. В маленькому, але дуже мальовничому с. Козаки ми відвідали стрий костел, який має більше як столітню історію, надзвичайно красиве архітектурний стиль, однак який є дуже знищений радянською владою. Бо саме ця влада дала наказ звозити сюди отруто-хімікати, які настільки в’їлися в будівлю костелу, що тут страшно бути, бо запах на стільки їдкий, що виїдає очі. Сюди ми прийшли із березовим хрестом, який ми закопали на верху гори біля костелу.

В останню ніч як і в першу нас знову гроза перевірила на спритність і згуртованість, але всі діти справилися з нею успішно.

У суботу було завершення табору. Після великої грози, ми зійшлись до церкви, щоб подяку ти Богові за всі ласки, за табір, за Благословення на ці дні. Потім ми скуштували шашлики і збирались в дорогу. Але це лише завершення формальне, оскільки діти і надалі хочуть брати участь у таких таборах і цей табір міцно закарбувався у їхній пам’яті, тому багато дітей залишили свої побажання, щоб і надалі проводити такі ж табори.

Дякуємо всім, хто прилучився до організації табору. Особлива подяка отцям Юрію Галабуді і Михайлу Городиському, аніматорам із Львова, п. Оксані Деберній, яка дбала, щоб всі діти були смачно нагодовані.

Особливу подяку висловлюємо: командирові в./ч. 3007 полковникові Олександру Тепановичу Рачку, за надані наам полатки, матраси і подушки, Сільскому голові п. Оресту Гучку, п. Богданові Галабуді за матеріальну допомогу у проведенні табору. Хай всемилостивий Господь віддасть сторицею.