Як наша молодь підкорювала зимові Карпати

Зима – пора не тільки свят, коляди і пампухів, але й пора відпусток. Цей час можна спланувати по-різному: відвідати батьків, відіспатись, а можна провести з екстрімом – стати на лижі і підкорювати схили, гори, незвідані місця.

Добре поколядувавши, покуштувавши куті, пампушків і ковбаси, 30 молодих людей парафії блаженного Миколая Чарнецького разом з о. Юрієм Галабудою відправились парафіяльним автобусом у гори на лижі.

Ми зупинились у Татарові, взяли на прокат лижі та поїхали кататись у сусіднє село – найвищий населений пункт Карпат і України – с. Яблуниця, яке знаходиться на межі Івано-Франківської і Закарпатської областей. Серед різних схилів і підйомників обрали той, який був нам під силу – підйомник «Коза», що добре видніється посеред села.

Першу годину ми вчилися стояти на лижах, падати з них, підніматися та їхати далі.

Першими вирушили найсміливіші хлопці. Таких фантастичних емоцій, хвилювань і переживань ми вже давно не відчували: гірські краєвиди, чисте повітря, красиві спуски…

Раз ставши у горах на лижі, ти навіки закохаєшся у них, завжди пам’ятатимеш, як то класно.

Навозившись досхочу на лижах, втомлені, але радісні в душі, ми відправились на ночівлю до котеджів. Нас чекали прості, теплі номери. Повечерявши, поділившись враженнями пережитого, ми віддались сну.

В неділю, 29 січня, нас чекала Божественна Літургія, сніданок і знову лижі: спуски, підйоми, море позитиву та хороших вражень.

Після обіду ми залишили гори і вирушили додому. Настали робочі будні. Ми тут – вдома, а серце там – на крутих схилах, серед снігу, між небом та землею