З нагоди Міжнародного дня захисту дітей кореспондент SoborNews поспілкувався з о. Андрієм Нагірняком, референтом з соціальних питань Патріархії УГКЦ, віце-президентом МБФ „Карітас України”.
Отче, розкажіть, будь ласка, що УГКЦ робить для дітей?
Служіння дітям в УГКЦ починається ще з передшлюбних наук, які Церква через Комісії у справах родини здійснює для майбутніх батьків дитини. Церква працює над підготовкою атмосфери, в якій народиться дитина. Ця підготовка включає духовні, психологічні та медичні аспекти. Наступним етапом є піклування про духовне здоров’я новонародженої дитини, через уділення таїнства Хрещення, Миропомазання та Євхаристії. Адже Євхаристія згідно нашої східної традиції уділяється дитині одразу після хрещення аж до шести років, допоки дитина не почне готуватись до першої сповіді. Перша сповідь – це вже наступний крок, яким Церква дбає про дитину, виховуючи в ній віру в Бога, та привчаючи до самопізнання та аналізу власних вчинків.
А хто саме в УГКЦ займається програмами для дітей?
Катехитична комісія нашої Церкви займається цілим комплексом духовно-виховних заходів, зокрема катехитичних програм, організацією літніх таборів, пісенних конкурсів, конкурсів малюнку. Також в нашій Церкві не є обділені увагою діти з особливими потребами, для цього є центр «Емаус», якій працює при УКУ, а при багатьох парохіях утворюються припарохіяльні спільноти «Віра і Світло». УГКЦ опікується також громадськими організаціями, які об’єднують людей з особливими потребами. Наприклад в Дрогобичі «Карітас» опікується товариством «Надія». Також є добрий приклад опіки над благодійним центром «Джерело» у Львові. У Львові УГКЦ також співпрацює з товариством, що займається дітьми з аутизмом.
А чи є в УГКЦ окремі соціальні програми для дітей?
УГКЦ також працює з неблагополучними сім’ями, із кризовими сім’ями. Гарним прикладом такої праці з сім’ями є праця Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, які мають програму «Міст Надії».
Крім того, багато осередків «Карітасу» мають соціально-виховні програми для дітей з кризових сімей та „дітей вулиці”. Церква також опікується дітьми через утворення дитячих будинків сімейного типу при численних монаших чинах та згромадженнях.
А що значить захистити духовний світ дитини?
Коли ми говоримо про захист духовного світу дитини треба врахувати два моменти. Найперше треба виховати в дитині вміння самостійно захистити свій духовний світ, вміти відмежовуватись від того, що може їй зашкодити. Це реалізовується через різноманітні катехитичні та виховні програми, серед яких хотілось би згадати наприклад «Веселі канікули», що їх організовуєть отці селезіяни.
Церква також намагається захистити духовний світ дитини через вплив на суспільство. Зокрема багато років Церква добивалась запровадження в школі уроків християнської етики, заборони реклами алкогольних та тютюнових виробів, заборони реклами так званого «безпечного сексу». Це заходи, які Церква старається втілювати на суспільно-політичному рівні.
Залишити відповідь